БІБЛІЯ
СЛОВНИК БІБЛІЙНИХ ІМЕН І ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ
МОЙСЕЙ – біблійний пророк, визволитель давніх євреїв з єгипетського
Полону.”Мойсей після ряду чудес вивів єврейський народ з Єгипту і після 40 років блукань по Синайській пустелі привів в “обітовану землю” – Ханаан (тепер – Палестина).
БУТТЯ – перша книга Біблії, в якій йдеться про створення світу та
Виникнення єврейського народу.
БОГ – первісне значення слова Бог не з’ясоване, воно прийшло з
Глибини віків, поганські греки в зміст цього слова
НОЙ – останній у ряді 10 допотопних патріархів, яких називав Старий Завіт. Ною було 600 років, коли почався потоп, за вказівкою Бога збудував ковчег, в якому врятував свою сім’ю і по парі всіх сущих на землі тварей, після потопу жив 350 років.
КОВЧЕГ – ймовірно, походить від єгипетського слова, що означає
Скринька або човен. Ной збудував ковчег з дерева гофер (рід кипарису) довжиною 140 м., шириною 23 м. висотою 13,5 м., без щогл, вітрил,
СИМ – син Ноя, у віці 98 років одружився, до потопу не мав дітей, одержав особливе благословення і став родоначальником семітських народів.
ХАМ – син Ноя, що дуже непоштиво ставився до батька, чим накликав на свого сина Ханаана, родоначальника ханаанян, Боже прокляття і присуд бути завойованими Ізраїлем.
ЯФЕТ – син Ноя, нащадки якого розселилися на грецьких островах і на узбережжі Середземного моря, Малої Азії та Європи.
СИХЕМ (ШЕХЕМ)- географічна назва міста в Середній Палестині, що лежить у долині між горами неподалік від Єрусалима.
РІЧКА – Ніл.
ЕКЛЕЗІАСТ – так перекладено було грецьким перекладачем Біблії назву однієї з книг Старого Завіту. “Кохелет” – “Той, що проповідує в зібранні”. Через виклад власного песимістичного бачення світу Еклезіаст розвіює будь-які сподівання своїх співвітчизників на те, щоб віднайти вище благо в земному житті. Своєю філософією древній мудрець готував читачів Біблії до пошуку вищого блага та істини за межами видимого світу.
“ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ”, або “ПІСНЯ ПІСЕНЬ” – одна з поетичних книг Старого Завіту. Більшість пісень входила колись до весільного обряду.
ЄВАНГЕЛІЄ – (гр. добра звістка) – головна частина Нового Завіту де розповідається про Ісуса Христа (Месію, Сина Божого), який прийшов на землю з доброю звісткою про Царство Боже, був розіп’ятий на хресті і третього дня по смерті за свідченням його учнів, воскрес і вознісся на небо.