Скорочено “Заворожена криниця” Куліша

У поезії “Заворожена криниця” змальовується алегорична картина прекрасного саду з екзотичними квітами, від яких линуть прекрасні пахощі. У тому саду є заворожена криниця, призначена “для брата”, щоб брав він звідти “чисту воду-прохолоду”. Поет закликає вітер, щоб він повіяв чарами на воду й щоб та полилася для всіх.

Сад, квіти – це книги, знання, поезія. Криниця – рідна мова, поет хоче, щоб ці багатства стали доступними для всіх. Хоча цю картину можна розуміти по-іншому.

Тим-то алегорія і цікава, що є простір для уяви,

для різночитання.

Тема “Заворожена криниця” : відтворення чарівної краси квітучого саду та незвичайної криниці “серцю на відразу”.

Ідея “Заворожена криниця” : уславлення краси природи, що здатна впливати на душевний стан людини, заворожуючи її не тільки ароматами квітів, а й прохолодою чистої джерельної води.

Основна думка “Заворожена криниця” : вода – символ життя, яка надає наснагу ліричному герою, сприяє його романтичному настрою.

Жанр “Заворожена криниця” : пейзажна лірика.

“Заворожена криниця” віршовий розмір (римування): чотиристопний хорей, римування

перехресне, рима жіноча

Метафори: “квіти зоряють, плавлють”, “тихо процвітає сад”.

Епітети: “любий сад”, “дивні солодощі”, “бджоли золоті”, “заворожена й заклята криниця”, “вітре тихий, буйний, крилатий”.

Порівняння: “квіти, як в Божім раю”, “гудуть бджоли золотії, мов з Едему тихі дзвони”.

Повтори: “зорями… зорять”, “нехай ллється”.

Риторичні оклики: “Вітре тихий від заходу!” “Вітре буйний Аквілоне!”

КУЛІШ “ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ”

У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кинамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді.

Там квітки, як в божім раю, Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі.

Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони.

Серед саду-винограду В кринах схована криниця… Мойму серцю на відраду Заворожена водиця.

Заворожена й заклята, Щоб не знали люде ходу: Бо призначено для брата Чисту воду-прохолоду.

Вітре тихий від заходу! Вводи волю мого серця: Повінь чарами на воду, Нехай ллється, нехай ллється.

Вітре буйний аквілоне! Подми чарами, крилатий, На ті нарди, кинамони, Нехай каплють аромати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Скорочено “Заворожена криниця” Куліша