Скорочено “Ворота Расемон” Акутогавы

Один раз надвечір якийсь слуга, звільнений хазяїном, перечікував дощ під воротами Расемон. Сівши на верхній сходинці, він раз у раз торкав чиряк, що вискочив на його правій щоці. Хоча ворота стояли на центральній вулиці, нікого, крім цього слуги, під ними не було, тільки на круглому стовпі сидів цвіркун. Протягом послід-їх двох-трьох років на Кіото одне за іншим обрушувалися бедст-вия – те ураган, то землетрус, то пожежа, то голод – от столиця й запустіла

У занедбаних воротах Расемон тепер жили лисиці й борсуки. У них знаходили притулок

злодії. Повелося навіть при-носити й кидати сюди трупи

Після заходу сонця тут робилося якось моторошно, і ніхто не насмілювався підходити близько до воріт. Слуга, якому було нікуди податися, вирішив піднятися у вежу над воротами й подивитися, чи можна там укритися на ніч. Боязли-У заглянувши усередину вежі, він побачив там бабу. Присівши на корточ-ки, вона при світлі скіпи виривало волосся в одного із трупів

Слуга кинувся на бабу, скрутив їй руки й сердито запитав, що вона тут робить. Перелякана баба пояснила, що вириває волосся на перуки. Вона впевнена, що жінка, у якої вона рвала волосся, коли ввійшов слуга, не засудила

б її, тому що сама вона при житті разре-залу змій на смужки й продавала палацовим стражникам, видаючи за сушену рибу.

Баба не вважала, що ця жінка надходила погано – адже інакше вона вмерла б сголоду.

Баба рвала волосся в трупів на перуки для того, щоб уникнути голодної смерті – зна-чит, її вчинок теж не можна вважати дурним. Оповідання баби вселив у слугу, що колись готовий був скоріше вмерти з голоду, чим стати злодієм, рішучість. “Ну, так не нарікай, якщо я тебе оберу! І мені теж інакше прийде вмерти з голоду”, – заричав він і зірвав з баби кимоно.

Сунувши його під мишку, він утік долілиць по сходам, і з тих пор його ніхто не бачив


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Скорочено “Ворота Расемон” Акутогавы