Скорочено ” Рушник з півнем” Булгакова

Добуток М. Булгакова “Рушник з півнем” розповідає читачеві про життя молодого лікаря в провінції. По розподілі після медичного університету він виявляється в селі Мурьево, де повинен обійняти посаду головного лікаря. До нього це місце займав якийсь Леопольд Леопольдович, досвідчену й знаючу свою справу доктор. Після Леопольда Леопольдовича герой виявляє в лікарні досить багату бібліотеку – усе полки забиті медичною літературою, а кількість інструментів перевершує всі можливі очікування героя

Думки героя найбільше займає страх:

чи зможе він робити ті операції, що буде потрібно?! Уночі він засипає з великою працею – перед його поглядом з’являються грижі, запалення, пухлини, все це має бути або різати, або видаляти. На наступну ніч усе повторюється: страх заважає заснути, на душі героя “скребуть кішки”, він подумки лає себе за свій страх і недосвідченість. Зненацька в кімнату вбігає чоловік

Погляд його божевільний, кожушок на ньому розстебнуть, борода звалялася. Вбежавший з лементом падає на підлогу й хреститься. Молодий доктор з тугою думає, “що трапилося щось жахливе”.

Чоловік сбивчиво пояснює – потрапила в м’яльницю

його єдина дочка, і головне для нього, щоб вона залишилася жива, навіть якщо залишиться калікою. Головний герой біжить в операційну: на столі вже лежить дівчина

На особі дівчини вже “потухає рідкісна краса”, а ситцева спідниця з боку порвана й покрита плямами крові. Фельдшер різким рухом розриває спідницю, і доктор бачить страшну картину: однієї ноги майже що ні, коліно роздроблене, м’яза й кістки стирчать в усі сторони. Доктор наказує вколоти їй камфору, сподіваючись, що це прискорить смерть покаліченої дівчини

Але вона продовжує жити, і вторинний укол камфори не міняє справу. Доктор розуміє, що прийде “у перший раз у житті на гаснучій людині робити ампутацію”… Проходить чверть години. Дівчина усе ще жива

Доктор бере в руки ніж і починає операцію. Споконвічний страх кудись зникає, операція проходить успішно. Але доктор чекає, коли пацієнтка вмре – він думає, що через велику втрату крові вона не виживе.

Завершивши операцію, він з подихом миє закривавлені по лікоть руки й чує, як у приймальні лунає сухий крик батька дівчини… Наступає вечір, у лікарні все стихає

Молодий доктор збирається йти у свою кімнату й просить фельдшера про одному: “коли вмре, обов’язково надішліть за мною”. Весь вечір він сидить у кімнаті й зі страхом чекає, що от-от постукають. Стукіт не лунає…

Постукали тільки через два з половиною місяця. Увійшов батько дівчини

Ока його сіяли. Потім пролунав шелест і “на двох милицях вискочила чарівної краси однонога дівчина”. Доктор виписує напрямок у Москву, де їй зроблять протез

Дівчина червоніє, а потім, обвисаючи на милицях, розвертає згорток. У її руках виявляється “довгий, сніжно-білий рушник з безыскусственным червоним вишитим півнем”. Це рушник вона вишивала увесь той час, що лежала в лікарні, а на оглядах ховала під подушку.

Доктор намагається відмовитися від подарунка, але в очах дівчини з’являється такий смуток, що відмовитися не виходить….

Багато років потім цей рушник висіло в спальні доктора, поки не “постаріло, стерлося й зникло, як зникають спогаду”. На цьому завершується добуток М. Булгакова “Рушник з півнем”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Скорочено ” Рушник з півнем” Булгакова