Дія роману в листах, а саме цей жанр, характерний для літератури XVIII в., вибирає Гете для свого добутку, відбувається в одному з невеликих німецьких городків наприкінці XVIII в. Роман складається із двох частин, це листа самого Вертера й доповнення до них під заголовком “Від видавця до читача”. Листа Вертера адресовані його другові Вільгельмові, у них автор прагне не стільки описати події життя, скільки передати свої почуття, навіяні знайомством з навколишнім світом. Вертер, парубок з небагатої сім’ї, утворений, схильний до живопису й поезії,
Він насолоджується природою, спілкується із простими людьми, читає свого улюбленого Гомера, малює. На заміському балі молоді він знайомиться із Шарлоттой З. і закохується в неї без пам’яті.
Лотта, так кличуть дівчину близькі знайомі, – старша дочка князівського амтсмана, усього в їхній сім’ї дев’ять дітей. Мати в них умерла, і Шарлотта, незважаючи на свою молодість, зуміла замінити її своїм братам і сестрам. Вона не тільки зовні приваблива, але й має самостійність суджень Уже в перший день знайомства у Вертера з Лоттой виявляється збіг смаків,
Із цього часу парубок щодня проводить більшу частину часу в будинку амтсмана, що перебуває в годині ходьби від міста. Разом з Лоттой він відвідує хворого пастора, їздить доглядати за хворою дамою в місті. Кожна мінута, проведена поблизу її, доставляє Вертерові насолода Але любов юнака із самого початку приречена на страждання, потомучто в Лотти є наречений, Альберт, що поїхав улаштовуватися на солідну посаду.
Приїжджає Альберт, і хоча він ставиться до Вертера привітно й делікатно приховує прояви свого почуття до Лотте, закоханий юнак ревнує її до нього.
Альберт стриманий, розумний, він уважає Вертера людиною неабияким і прощає йому його неспокійна вдача. Вертерові ж важка присутність третьої особи при побаченнях із Шарлоттой, він упадає те в невтримні веселощі, то в похмурі настрої. Один раз, щоб небагато відволіктися, Вертер збирається верхи в гори й просить в Альберта позичити йому в дорогу пістолети Альберт погоджується, але попереджає, що вони не заряджені.
Вертер бере один пістолет і прикладає до чола.
Цей невинний жарт переходить у серйозну суперечку між молодими людьми про людину, його страстях і розумі. Вертер розповідає історію про дівчину, покинутої коханим і кинувся в ріку, тому що без нього життя для неї втратила всякий зміст. Альберт уважає цей учинок “дурним”, він засуджує людину, що, що захоплюється страстями, втрачає здатності міркувати.
Вертерові, навпроти, претит зайва розумність.
На день народження Вертер одержує в подарунок від Альберта згорток: у ньому бант із плаття Лотти, у якому він побачив неї вперше. Парубок страждає, він розуміє, що йому необхідно зайнятися справою, виїхати, але увесь час відкладає момент розставання. Напередодні від’їзду він приходить до Лотте.
Вони йдуть у їхню улюблену альтанку в саду.
Вертер нічого не говорить про майбутню розлуку, але дівчина, немов відчувши її, починає розмову про смерть і про те, що буде за нею. Вона згадує свою матір, останні мінути перед розставанням сней. Схвильований її оповіданням, Вертер проте знаходить у собі сили покинути Лотту.
Парубок їде в інше місто, воно стає чиновником при посланнику.
Посланник причепливий, педантичний і дурний, але Вертер подружився із графом фон ДО. і намагається в бесідах з ним скрасити своя самітність У цьому містечку, як виявляється, дуже сильні станові забобони, і парубкові раз у раз указують на його походження. Вертер знайомиться з дівицею Б., що йому віддалено нагадує незрівнянну Шарлотту.
З нею він часто розмовляє про своє колишнє життя, у тому числі розповідає їй і Олотте. Навколишнє суспільство досаждає Вертерові, і його відносини з посланником робляться усе гірше. Справа кінчається тим, що посланник скаржиться на нього міністрові, той же, як людина делікатний, пише юнакові лист, у якому вимовляє йому занадмірну уразливість і намагається направити його навіжені ідеї по ті шляхи, де вони знайдуть собі вірне застосування.
Вертер на час примиряється зі своїм положенням, але отут відбувається “неприємність”, що змушує його покинути службу й місто.
Він був з візитом у графа фон ДО., засидівся, у цей час почали з’їжджатися гості У містечку ж цьому не прийнято було, щоб у дворянському суспільстві з’являлася людина низького стану. Вертер не відразу зміркував, що відбувається, до того ж, побачивши знайому дівицю В., він розговорився з нею, тільки коли всі стали коситися на нього, а його співбесідниця із працею могла підтримати бесіду, граф, відкликавши юнака убік, делікатно попросив піти. Парубок поспішно вийшов.
На наступний же день по всьому місту пішли плітки, що граф фон ДО. вигнав Вертера зі свого будинку. Не бажаючи чекати, коли його попросять покинути службу, юнак подає прохання про відставку і їде Спочатку Вертер їде в рідні місця й віддається сладостним спогадам дитинства, потім приймає запрошення князя і їде в його володіння, але тут він почуває себе не на місці. Нарешті, не в силах більше переносити розлуку, він вертається в місто, де живе Шарлотта.
За цей час вона стала дружиною Альберта.
Молоді люди щасливі. Поява Вертера вносить розлад у них сімейне життя Один раз, гуляючи по околицях містечка, Вертер зустрічає божевільного Генріха, що збирає букет квітів для улюбленої. Пізніше він довідається, що Генріх був переписувачем у батька Лотти, закохався в дівчину, і любов звела його з розуму.
Вертер почуває, що образ Лотти переслідує його й у нього не вистачає сил покласти кінець стражданням.
На цьому листа парубка обриваються, і про його подальшу долю ми довідаємося вже від видавця. Любов до Лотте робить Вертера нестерпним для навколишніх. З іншого боку, поступово в душі парубка усе більше зміцнює рішення покинути мир, тому що просто піти від улюбленої він не всилах.
Один раз він застає Лотту, що перебирає подарунки рідним напередодні Різдва.
Вона звертається до нього із проханням прийти до них наступного разу не раніше святвечора. Для Вертера це означає, що його позбавляють останньої радості в житті. Повернувшись додому, Вертер упорядковує свої справи, пише прощальний лист своєї коханої, відсилає слугу із запискою до Альберта за пістолетами.
Рівно опівночі в кімнаті Вертера лунає постріл.
Ранком слуга знаходить парубка, що ще дихає, на підлозі, приходить лікар, але ужепоздно. Альберт і Лотта важко переживають смерть Вертера. Ховають його недалеко від міста, на тім місці, що він вибрав для себе сам
(1 votes, average: 5.00 out of 5)