Скорочено – ПОСОЛОВІВ ОД СПІВУ САД… – ВАСИЛЬ СТУС

Посоловів од співу сад,

Од солов’їв, і од надсад.

І од самотньої свічі,

І од жалких зірок вночі.

У небі місяць горовий

Скидається, як пульс живий.

Ущухлим світлом сяють вишні

Опонічні. Допіру лив високий дощ.

І всі невтішні мої передуми будив.

Я двері прочинив з веранди,

Де кострубатий вертоград,

Собі не в силі дати лад,

Пильнує перший сон троянди.

Свіча затріпотіла – й світло,

Мов голуба, пустила в лет

І вірш твій вирвався без титла,

І дух твій вирвався з тенет,

Бо надто кругле небо краю,

І кругла саду ліпота,

Бо мати дивиться свята.

Я в ній – смеркаю і світаю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Скорочено – ПОСОЛОВІВ ОД СПІВУ САД… – ВАСИЛЬ СТУС