Пеппи Длинныйчулок – одна із самих фантастичних героїнь Астрид Линдгрен. Вона робить усе, що хоче. Спить із ногами на подушці й з головою під ковдрою, вертаючись додому, задкує всю дорогу задом, тому що їй не хочеться розвертатися і йти прямо.
Але саме дивне в ній те, що вона неймовірно сильна й моторна, хоча їй усього дев’ять років. Вона носить на руках власний коня, що живе в її будинку на веранді, перемагає знаменитого циркового силача, розкидає в сторони целую компанію хуліганів, що напали на маленьку дівчинку, спритно виставляє із
ЩоОсоромилися полицейских вона пригощає тільки що спеченими булочками. А сконфужених злодіїв, що відпрацьовують своє вторгнення в чужий будинок тим, що вони всю ніч танцюють із П. Д. твіст, вона великодушно нагороджує золотими монетами, цього разу чесно заробленими ними, і радо пригощає хлібом, сиром, шинкою, холодною
Сама ж П. Д. живе разом з конем і мавпочкою, паном Нильс-Соном, у старому напіврозваленому будинку, де вона влаштовує воістину королівські бенкети, розгортаючи качалкою тісто прямо на підлозі. П. Д. нічого не варто купити для всіх дітей у місті “сто кіло льодяників” і цілий магазин іграшок. По суті справи, П. Д. не що інше, як мрія дитини про силу й шляхетність, багатстві й щедрості, могутності й самовідданості. Але от дорослі П. Д. чомусь не розуміють
Міський аптекар просто лютішає, коли П. Д. запитує його, що потрібно робити, коли болить живіт: жувати гарячу ганчірку або лити на себе холодну воду. А мама Томми й Анники говорить, що П. Д. не вміє поводитися, коли та в гостях одна заковтує цілком вершковий торт. Але саме дивне в П. Д. – це її яскрава й буйна фантазія/яка проявляється й у тих іграх, які вона придумує, і в тих дивних історіях про різні країни, де вона побувала разом з татом, капітаном далекого плавання, які вона тепер розповідає своїм друзям
(2 votes, average: 3.00 out of 5)