Вместо письма Дым табачный воздух выел. Комната – Глава в крученыховском аде. Вспомни – За этим окном Впервые Руки твои, исступленный, гладил. Сегодня сидишь вот,

“Лишилось ще тільки спакуватись. Се було одно з тих незчисленних “треба”, які мене так утомили і не давали спати”,- так починається твір. Це “треба” автор

Поема починається ліричними роздумами автора-оповідача. У кожного своя доля і свій “шлях широкий”: хто зводить кам’яні мури, хто руйнує, хто намагається загарбати чужу країну, хто

Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк,

Однокупольний, хрестоподібний собор поєднав у собі елементи різних стилів, таких як ренесанс, бароко та класицизм. У підстави барабану з позолоченим куполом розміщено чотири 3-метрові скульптури

Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен Добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи

Дія відбувається в 1899-1901 р. У будинку Тимоти, що є своєрідної форсайтской біржею, як і раніше виробляється обмін сімейними плітками й котирование сімейних акцій. Старше

Входять Степан і Омелько. Степан одягнений по-дорожньому. , Омелько Несе за ним скриньку. Степан. Ну, слава Богу, дома. (Роздягається). Омелько. Де його поставить? Степан. Став

Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу. Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом

Глави перша – друга З раннього дитинства Робінзон Крузо більш за все любив море. Але батькам це не подобалось. Вони хотіли, щоб син займався судомою

Твір розпочинається прологом, своєрідним вступом до поеми, де автор звертається до свого народу. Він знає, що в українців є все, щоб стати вільним, нескутим народом:

И тоді Фирсов побачив як наяву, що Николка Заварихин приїхав у Москву із села. Забіг до дядька, потім обійшов земляків і довідався, що його капіталів

Віршований трактат Буало “Мистецтво поетично” нале­жить до найвидатніших пам’яток світової естетичної думки. Твір майже на три століття пережив свою історичну епоху і літера­турну практику, яка

Заплету віночок. Заплету шовковий На щастя, на долю, На чорні брови. Ой пущу віночок На биструю воду На щастя, на долю, На милого вроду. Ой