СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід. – 1123) – літописець, церковний діяч, ігумен Видубицького монастиря.
З 1118 р. – єпископ переяславський, автор Другої, так званої Лаврентіївської, редакції (переяславського зведення) “Повісті врем’яних літ”. У приписці, що йде в кінці записів за 1110 р., зазначено: “Игумен Силивестра святого Михаила написах книгы си Летописец, надеяся от бога милость прияти, при князи Володимире, княжащю ему Киевe, а мне в то время игуменящю у святого Михаила, в 6624 индикта 9 літа” (1116). Цю приписку тлумачили по-різному.
Найпоширеніша
Л. Махновець зазначає, що Сильвестр “можливо, лише переписав “Повість минулих літ”. А. Кузьмін висунув гіпотезу, що Сильвестр – учень ігумена Києво-Печерського монастиря Феодосія, і приписує йому значний обсяг редакторських доповнень, зокрема статті з історії Печерського монастиря. За версією Л. Мюллера, Сильвестр – редактор “Повісті врем’яних літа, який довів її виклад до 1115 р. Так само розцінював його вклад у літописання М. Возняк: “Він виготовив копію “Печерського літописного зводу” для свого монастиря”.
Літ.: Срезневский И. И. Статьи о древних русских летописях (1853 – 1866). СПб., 1903; Шахматов А. А. Повесть временнмх лет. Пг., 1916. Т. 1; Грушевський М. С. Історія української літератури: У 6 т. К.; Л., 1929.
Т. 2; Присєлков М. Д. История русского летописания XI – XV вв. – Л., 1940; Алешковский М. X. Повесть временнмх лет. Судьба литературного произведения в древней Руси. М., 1971; Кузьмин А. Г. Начальний этапы древнерусского летописания. М., 1977; Літопис Руський / Передмова і перекладі. Махновця.
К., 1989; Возняк М. Історія української літератури // У 2 кн. Л., 1992. Кн. 1.
П. Білоус