Січові стрільці – герої України (за віршем “Набік, дрібна журбо життя”)

У своїй поезії, оповіданнях Богдан Лепкий змальовував правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії, спонукав замислитися над запитанням: “Хто ми і звідки?”

У віршах Лепкого про Січових стрільців розповідається про війну за визволення України, про українську державність і про тих, хто бився на фронтах цієї війни, – про славних синів України. Січове стрілецтво стало свого часу школою формування національної самосвідомості, свідченням віковічного прагнення українців до незалежності. У 1916 році поет

видає збірку віршів, присвячену “тим, що полягли”, хто віддав життя за волю України.

У цей період написана і поезія “Набік, дрібна журбо життя”.

Ліричний герой вірша, як і його друзі, – людина смілива, безстрашна, віддана ідеї. Його душа сповнена непереборним прагненням прокласти, прорубати дорогу до нового життя. Нове життя – це ясна зоря, день, наповнений “побідним дзвоном”, а теперішнє, з яким борються герої, – темний бір горя, зогнилий, протухлий, але все одне небезпечний:

Гримить топір, валиться бір,

Тріщать гнилі колоди.

То там, то тут на шлях падуть

Останні перешкоди.

Бір

стогне, “як дикий звір”, посилає на борців бурю і грім. Та не можна спинятися, треба відкинути геть дрібну журбу життя і “марні тривоги”:

Крізь горя бір у щастя двір

Прорубую дорогу.

Цей вірш є гімном Січовим стрільцям – борцям за визволення України. Автор підкреслює, що лише боротьбою можна завоювати нове світле життя і закликає всіх тих, кому не байдужа доля рідної землі, ставати до лав борців за майбутнє своєї Вітчизни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Січові стрільці – герої України (за віршем “Набік, дрібна журбо життя”)