Роман, написаний основоположником французького реалізму Стендалем, “Червоне і чорне” грунтується на реальних фактах, зафіксованих на сторінках судової хроніки.
Жульєн Сорель – головний герой роману, людина дуже чеснолюбива і надмірно горда, не змігши знайти спільну мову з рідними хоче покинути батьківський дім. Змалку Жульєн був несміливим, його не розуміли і від цього він почувався самотнім. Ріс він розумним хлопцем, знав латинську мову і цікавився релігією. Пізніше навіть вивчив Старий і Новий Завіт, став викладати їх в семінарії.
Сім’я жила небідно, але й не розкошувала. Головний герой прагне вирватися з “низів” цього суспільства до кращого “вищого” життя, ним керує бажання дістатися верхівки, зайняти краще місце в суспільстві. Тут народжується протест, революційність, бажання протистояти долі.
Однак за зовнішнім блиском софітів життя “верхів суспільства” Франції доби Реставрації криється ницість існування. Спочатку це розкривається в особі мера та його найближчого оточення, згодом духовних кіл Безнонса, а тоді – маркіза де ля Моля. Сорель розуміє, що в дійсності цей світ
В кінці кінців він розуміє, що за опір вже уставленим законам суспільства його засудили до смертної кари. Тому, коли його мали відвести на смертну кару, він відказується від допомоги “сильних цього світу”, які скоріше за все змогли б добитися анулювання його покарання.
Майстерність Стендаля полягає в тому, що він вміє правильно подати психологічний портрет героя з позитивної і не дуже сторони в живій єдності цих розбіжностей.
(3 votes, average: 3.67 out of 5)