Родом із села Вислобоків на Львівщині. Студії зі слов’янської філології завершив (1895) у Львівському і Віденському (докторат у В. Ягіча) університетах, пед. іспит склав у Чернівецькому університеті (1898). 1898 – 1934 учителював, спочатку в держ. гімназіях Перемишля, Бродів і (з 1907) Львова.
1921 не присягнув на вірність поль. державі й став дир. приватної жін. гімназії СС. Василіянок у Львові (1921 – 34). 1914 Щ. був обраний дійсний член НТШ і 1915 – 23 був його гол., брав активну участь у боротьбі за укр. університет, а після неуспіху став ініціатором і першим
Останні pp. життя працював дир. Львівської Бібліотеки АН УРСР і проф. Львівського Університету.
Помер у Львові.
У літ., наук., гром. і публіцистичне життя Львова і Відня Щ. впровадив І. Франко, під впливом якого він залишився до 1896/ Щ. виступав в австр., поль., чес. і зах.-укр. пресі зі ст., поетичними перекладами та оригінальними віршами, був співред. газ. “Буковина” в Чернівцях,
Крім того, Щ. багато перекладав: з стародавніх поетів (Горацій), франц. (“Пісня про Роланда”), нім. (Гайне, Гете), поль. (А. Міцкевіч, Ю. Словацький, М. Конопніцька, А. Асник, Я. Каспровіч, К. Тетмаер), рос., білор. та ін. Багато уваги Щ. присвятив питанням українсько-польських відносин, зокрема літ. (студія “Шевченко і поляки”, 1917; “Основи Шевченкових зв’язків з поляками”, 1917; “Коліївщина в поль. літературі до 1841”, 1910). Праці Щ. друкувалися переважно у ЗНТШ.
Посмертні вид. творів Щ.; “Поезії” (Л. 1957 і 1962), “Вибрані праці з іст. літератури” (К. 1963).
Йому належить найкращий до 1914 віршовий переклад “Слова о полку Ігоревім” сучасною українською мовою (1907).