Що таке щастя? (За новелою Б. Лепкого “Цвіт щастя”)

Богдан Лепкий. Це відновлене ім’я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки за наших часів, коли Україна стала вільною і незалежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий – видатна постать в українській літературі.

Богдана Лепкого ми з повним правом можемо назвати поетом, прозаїком, драматургом, критиком та істориком літератури. Але все-таки він відомий перш за все як поет. У його літературному доробку

є більше десяти поетичних збірок.

Ще малим хлопцем Богдан Лепкий виявив ненаситну цікавість, допитливість, міг до ранку слухати розповіді пристарілих людей, захоплювався фольклором, легендами, віруваннями, обрядами. Усе почуте, взнане згодом стало тим без донним джерелом, яке впродовж усього життя живило його душу. Ліси й озера Волині, зелені стрункі смереки, бурхливі стрімкі річки, соснові бори, зелені луки – все це навіки зачарувало поета.

Адже й справді Волинь – один із най чарівніших куточків України.

Колисав мою колиску

Вітер рідного Поділля

І зливав на сонні вії

Степового запах зілля…

Так

писав про свій рідний край Богдан Лепкий в одному зі своїх віршів “Заспів”.

Пізніше з-під пера поета одна за одною виходять збірки його поезій. Його поезії прості, гарні, ліричні, хоч забарвлені тугою та смугком. Таким є і його вірш “Набік життя, журба дрібна”. У ньому поет малює картини рідного краю, мріє про щастя людей, до якого, як вважає письменник, ще треба прокладати шляхи, але воно неодмінно настане.

Невимовним смутком і болем, але разом із тим і палкою синівською любов’ю до рідного краю і тугою за його втратою сповнений вірш Б. Лепкого “Видиш, брате мій”. Скільки ж у цій поезії тяжкої муки, невимовного болю. Це біль і туга тих, хто втрачає найдорожче у своєму житті – Батьківщину.

Здається, й кам’яне серце здригнеться, почувши цю поезію, що стала вже народною піснею.

Що таке щастя? На це питання, мабуть, немає, та й не може бути однозначної відповіді. Адже для кожної людини щастя своє, а сам зміст цього поняття змінюється протягом життя. Спочатку для дитини щастя – це усмішка матері, її голос.

Потім щастя – це перший крок, це радість від власних успіхів; потім щастя – це досягнення поставленої мети. А взагалі, я гадаю, що найщасливіші в світі – діти. Вони радіють усьому, що бачать навколо: батькам, сонцю, квітам.

Буває, живе людина і нібито все в неї є: гроші, влада, машина, але чогось їй все таки не вистачає. Може, щастя? Значить, щастя – це не матеріальна цінність.

А що ж тоді? От, наприклад, головний герой новели “Цвіт щастя” повірив маминим словам і поплив шукати вночі квітку щастя. Але не знайшов, тільки застудився.

Хоча на все життя зрозумів, що щастя – це не квітка, його не можна зірвати, спіймати, втримати!

Можливо, щастя – це якийсь стан душі. Адже ми буваємо щасливі, коли одержимо найвищу оцінку або переможемо паралельний клас у футбольному матчі. А інколи маємо змогу подовше поспати і кажемо: “Яке щастя!” Щастя – це посмішка мами і простягнута рука друга.

Щастя – це моя родина, мої друзі, моє успішне навчання. Я щасливий, що є люди, які мене люблять і яких люблю я. Щастя для мене – це гарний настрій, добре проведена година, хвилина, наніть мить.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Що таке щастя? (За новелою Б. Лепкого “Цвіт щастя”)