ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Кірсанов Олександр Матвеич – один з головних героїв. У нього “русяві волосся досить темного відтінку, темно-блакитні очі, прямій грецький ніс, маленький рот, особа довгасте, чудової білизни”.
Досить високого зросту, стрункий, наділений незвичайною фізичною силою. Різночинець, син переписувача повітового суду, з 12 років допомагав батькові в переписуванні паперів, з 4-го класи гімназії почав давати уроки, сам собі пробивав дорогу.
Закінчив Медичну академію, працює в госпіталі, очолює
” Ці загальні риси так різання, що за ними згладжуються всі особливості”. К. закохується у Віру Павлівну й тому, знайшовши привід, надовго зникає з виду, щоб ненароком не потривожити сімейне благополуччя друга З’являється він знову під час хвороби Лопухова, запрошений для його лікування, і тепер уже займає все більше місце в житті й у душі Віри Павлівни. Прихильність його до Віри Павлівні також відновляється, але тепер він більш успішно справляється зі своїм почуттям. Він допомагає їй по майстерні, вони розмовляють, музицируют, разом їздять в оперу.
Однак, почуваючи, що ця ідилія не може тривати занадто довго, К. вирішує знову вийти.
Але й Лопухів, і Віра Павлівна догадуються, що в їхньому житті виникло щось нове, котре повинне змінити їх життя Після мнимого самогубства Лопухова К. і Віра Павлівна женяться. Д. И. Писарєв зараховував “нових людей” Чернишевського до “базаровскому типу, хоча всі вони змальовані набагато отчетливее й пояснені набагато докладніше, чим змальований і пояснений герой останнього тургеневского роману”. Якщо Тургенєв у Базарове змушений був зупинитися на одній суворій стороні заперечення, те, за словами критика, “під рукою Чернишевського новий тип виріс і з’ясувався до тої визначеності й краси, до якої він піднімається в чудових фігурах Кірсанова й Рахметова” (“Мислячий пролетаріат”).