Понеділок, кажуть, день важкий, але саме цей день став для нас пам’ятним, і наш класний керівник Інна Юріївна оголосила понеділок… Днем джентльмена. Вона пояснила, що джентльмен – це людина вихована, ввічлива, з гарними манерами. Ці якості треба виховувати в собі щодня.
А поки що ми маємо уявити себе джентльменами хоча б на один день.
І ми “почали входити в образ” джентльмена… На перервах хлопчики намагалися, виходячи з класу, пропускати дівчаток уперед, у коридорі звільняли дорогу старшим. На уроках сиділи незвично тихо:
Спочатку всі просто здивувалися. Ми дуже хвилювалися, почувалися незвично в ролі джентльменів. Адже доводилося стежити і за своєю мовою.
Треба було виглядати охайно. У їдальні ми не лізли, як звичайно, без черги за булочкою.
Потім з нас почали кепкувати: “Нічого джентльмени, завтра ви станете такими, як і були: адже ви джентльмени на один день!”
На виховній годині вчителька підбила підсумок
Ми йшли до виходу зі школи з Вальком Жуковим, обговорювали сьогоднішній день. У дверях зіштовхнулися з жінкою похилого віку. Вона відступила, пропускаючи нас уперед. Ми, ніби нічого не сталося, спокійно пройшли мимо, розмовляючи про своє. І раптом Валька зупинився: “Але ж насправді так, ми виявилися джентльменами навіть не на день, а всього на декілька годин!”Ми сіли в тролейбус.
От де багато можливостей показати себе джентльменами! На наш жаль, у тролейбусі було багато вільних місць, тому виявити своє джентльменство – поступитися місцем старшим – нам не вдалося. Ми вийшли з тролейбуса.
За нами виходила навантажена сумками жінка. Не змовляючись, ми простягнули їй руки
. Вона посміхнулася і сказала: “Оце справжні джентльмени!”