Схожі за стилем письменники нерідко об’єднуються в літературні групи, школи, напрями, течії.
У певні періоди розвитку мистецтва слова з’являються напрями, які репрезентують письменники зі спільними принципами зображення життя, естетичними ідеалами та уподобаннями, проте їх світоглядні засади (ставлення до певних суспільних проблем і шляхів їх розв’язання, наприклад) можуть бути різними.
Найзначнішими в історії літератури напрямами є бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм. На їх основі виникають літературні
Проте розмежувати ці два поняття чаї непросто. Деякі літературознавці вважають, що художній напрям, його естетична платформа мають бути оформлені в декларації чи маніфесті. Наприклад, молодомузівці як представники українського символізму в часописі “Світ” за 1906 рік проголосили: “В відрадних днях широкого суспільного та політичного життя приходимо до вас – і вказуємо в хвилях борби призабуту, може, а предсі
Стежині нашій дали ми ім’я: “Світ”. Від злиднів і турботних дисонансів най веде нас на соняшні левади, запашні ниви – в світ ясних золотих зір!”
Існує й інша точка зору, згідно з якою поняття “літературний напрям” і “літературна течія” слід розглядати як терміни-синоніми.
Художні напрями висувають важливі принципи літературної творчості, об’єднують великі групи письменників, існують тривалий час, інколи впродовж століть, і стають певною епохою в розвитку мистецтва слова. В один і той же час у літературі можуть співіснувати різні напрями.