Що для мене значить слово “Земля”

Земля – наш великий дім, беззахисна кулька, яка з шаленою швидкістю мчить навколо Сонця. Якщо придивитися, на ній видно континенти й океани. Ще ближче – країни, гори, моря.

Дуже просто на цій маленькій Землі відшукати свій дім, який стоїть під небом десь у центрі Європи.

Земля – дуже непроста планета. Якщо до неї придивитись, можна побачити, як на тлі загального спокою, си­няви та зелені спалахують ніби червоні вогники. Вони розширюються, пульсують і заливають полум’ям цілі кон­тиненти.

Там точаться війни, де людина вбиває

іншу лю­дину лише за те, що та має іншу віру, інший колір шкіри, а може, навіть просто інше хобі. Була колись така теорія, що війни регулюють чисельність людства. Насправді нічо­го вони не регулюють.

Дійсно, як може давати лад світові організоване вбивство? Тьмянішають вогники, і знов обер­тається кулька. Заспокойся, Земле, заспокойся!

Коли американці бомбардували Югославію, я якось по-новому зрозумів назву нашої планети. Це вже не Хіросіма або Ірак, віддалені на тисячі кілометрів. Це поряд. Десь недалеко від того місця, де стоїть моя рідна домівка.

Яка ж невеличка наша планета! І відгомін руйнівних вибухів пробігає

не лише землею, але й у свідомості земляк.

Що станеться, якщо чиясь фантастично велика й без­жальна рука якось схопить нашу планету, струсне її в чорному космосі? Зникне все, що знайоме кожному з першого подиху: світло сонця, синява неба, шемріт вечорового листя. Зникне навіть сама назва “Земля”, адже більш ніхто аж до меж Всесвіту не знає, як називається невелика блакитна кулька, яка обертається навколо однієї з незліченних зірок разом із вісьмома іншими планетами.

Коли я чую слово “Земля”, то завжди згадую один фантастичний роман, де гнані ядерною війною земляни по­винні були шукати притулку в космосі. А за їхніми плечима повільно згасало блакитне світла рідної планети. Насправді дуже страшно навіки кидати свій дім – планету під назвою Земля й ту саму оселю, схожа на яку навряд чи існуватиме десь і колись.

Я думаю, що, пролітаючи безповітряним простором, Земля відчуває на собі кроки кожного з нас. Куди ми йдемо? Цього, мабуть, не знаємо ні ми, ні вона.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Що для мене значить слово “Земля”