ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ

Українська література 6 клас – О. М. Авраменко

ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Пісні літературного походження

Часто буває так, що якусь пісню знає й співає багато людей, але хто її автор, відомо не всім. Такі твори називають народними піснями літературного походження. Серед них: “Пісня про рушник” Андрія Малишка, “Два кольори” Дмитра Павличка. “Як тебе не любити, Києве мій” Дмитра Луценка та багато інших. Ці пісні особливі, адже їх знає і любить весь народ. Є в них щось магнетичне, ніжне, рідне, що приваблює,

запам’ятовується:

Рідна мати моя, ти ночей не доспала.

Ти водила мене у поля край села

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала.

І рушник вишиваний на щастя дала..

Напевно, усім знайомі ці теплі рядки Андрія Малишка.

Літературна пісня – це пісня, слова якої написані конкретною людиною.

Народними піснями літературного походження можна вважати й урочисті пісні, серед них: “Ще не вмерла України…” Павла Чубинського, “Молитва” Олександра Кониського. “Ой у лузі червона калина похилилася” Степана Чарнецького й Григорія Труха, “Як тебе не любити. Києве мій” Дмитра

Луценка.

Пісня “Ще не вмерла України…” є Гімном України. Гімн – це урочиста пісня. Він зародився ще в Стародавній Греції як хвала на честь богів.

Гімни бувають державні, релігійні, партійні, на честь видатних подій чи героїв, їх виконують під час урочистих подій.

Пісню “Ще не вмерла України…” написав Павло Чубинський у 1862 p., а мелодію до неї створив композитор Михайло Вербицький. У той час Україна не мала своєї державності: її землі входили до складу різних імперій. З 1918 р. цю пісню виконували вже як Державний Гімн Української Народної Республіки.

За радянських часів вона була заборонена, але з проголошенням незалежності нашої держави її було повернуто до життя.

Зауважте!

Назви державних атрибутів пишуть з великої букви: Гімн України, Прапор України, Герб України. У загальному значенні слова гімн, прапор і герб пишуть з малої букви.

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ…

Слова Павла Чубинського

Музика Михайла Вербицького

Ще не вмерла України

І слава, і воля.

Ще нам. браття-українці.

Усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки,

Як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття.

У своїй сторонці.

Станем, браття, всі за волю.

Від Сяну1 до Дону,

В ріднім краї панувати

Не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться,

І Дніпро зрадіє.

Ще на нашій Україні

Доленька доспіє.

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ