Іван Максимович Шаповал (4 січня 1905, с. Гаражівка, нині входить до складу с. Велика Комишуваха Барвінківського району Харківської області – 2003) – український письменник, краєзнавець, учений у галузі металургії. Кандидат технічних наук. Член Національної спілки письменників України (від 1967 року).
Народився в селянській родині. Трудове життя почав з 14 років. 1923 року вступив до комсомолу. до 1935 року перебував на комсомольській і культурно-освітній роботі.
У 1928-1933 роках навчався на робітничому факультеті та працював у дніпропетровському
Після закінчення інституту працював інженером, майстром ливарного цеху на заводі імені Карла Лібкнехта та дПРЗ. Був завідувачем промислового відділу міськкому партії, секретарем парткому металургійного інституту. далі – доцент дніпропетровського гірничого інституту (до 1970 року).
Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджено орденом Червоної Зірки та медалями.
Основні публікації
У післявоєнні роки вийшло в світ кілька наукових праць Івана Шаповала:
“Наука и техника на днепропетровщине”, “Ученые
Від 1950 року часто виступав у періодичній пресі зі статтями та нарисами. Опублікував у журналах понад 40 науково-технічних статей.
Автор книги про дмитра Яворницького “В пошуках скарбів” (1963).
Також видав книги:
“Широкі крила” (1969), “Академік О. П. Чекмарьов” (1971), “Володимир Маяковський” (1974), “Придніпровські джерела”, “Взяв би я бандуру”, “Козацький батько”.
Лауреат премії імені дмитра Яворницького.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)