СЕБАСТЬЯН БРАНТ

СЕБАСТЬЯН БРАНТ

(1458-1521)

Себастьян Брант жив у швейцарському місті Базелі і писав німецькою мовою. В своїй віршованій сатирі “Корабель дурнів” (1494) він представляє світ на суд Розуму. Все несправедливе, похмуре, хворобливе він вважає проявом людської нерозумності. Дурні стають “героями” його сатири. На великому кораблі, що вирушає до країни Наррагонії (країни глупоти), він збирає натовп дурнів.

Цей парад дурнів очолює псевдовчений, який насправді знає лише кілька латинських слів, а книжки тримає вдома лише задля того, аби

уславитись як ерудит. За ним іде ціла низка персонажів, кожен з яких уособлює якусь ваду. Тут і скнара, і раби, батьки, що нехтують вихованням дітей, і хабарники та багато інших.

Найбільшою глупотою Себастьян Брант вважає самолюбство, яке роз’єднує людей, калічить їхні душі.

Як сатирик Брант тяжіє до карикатурного, навіть подеколи і спрощеного зображення. Проте того могутнього запалу, що мав, скажімо, твір Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель”, тут немає. Письменник не виходить за межі повсякдення, а його дурні – звичайні пересічні люди.

Сатира Бранта позбавлена казкового гіперболізму, вістря її спрямоване переважно проти конкретних людських вад.

Українською мовою “Корабель дурнів” переклав із старо-німецької науковець і знавець мови Феофан Скляр.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

СЕБАСТЬЯН БРАНТ