“Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому і з’являється у романі тип героя, схильного до самоспоглядання, самозосередження.
Людське існування у романі – це існування особистостей,
Він робить одне з найбільших
Мертвими йому видаються його старі оповідання. Роман В. Підмогильного – це твір про вину, якої не можна було уникнути, бо вона – закон існування. Життя для В. Підмогильного – це рух, це здобування світу, відкриття людини, знайдення себе, й все це – чарівне і мінливе, як вогонь.
Бо вогонь – це образ Бога.