Русальні пісні (троєцькі) – вид календарної обрядової лірики, яка супроводжувала звичаєво-обрядові дії протягом “русального тижня”, що за християнським календарем починається в П’ятидесятницю, на Святу Трійцю, на 50-ий день після Великодня (переважно на кінець травня – початок червня). Р. п. і відповідні обряди – це спадок глибокої давнини. Вони віддзеркалюють уявлення давніх українців, пов’язані з міфічною постаттю русалок. В цьому обряді і сліди давнього культу пошанування покійників, особливо тих, що померли не своєю смертю.
Про
Архаїчність Р. п. очевидна: немає строфічної структури, невпорядковане римування, асонансні рими або й взагалі без них. Романтична таємничість, баладний драматизм ситуацій Р. п. приваблювали письменників. Молодий Т. Шевченко трансформував їх мотиви у низці балад (“Русалка”, “Причинна”, “Утоплена”, “Тополя”), М. Гоголь в оповіданні “Майська ніч, або Потопельниця”, Леся Українка у поемі “Русалка”, драмі-феєрії “Лісова пісня”, М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків”, Олександр Олесь у драматичних творах “Над дніпром”, “Ніч на Полонині” та ін.