“Розпізнання рослин за особливостями будови вегетативних органів”

Вегетативні органи – це органи, що забезпечують основні процеси життєдіяльності рослин (харчування, дихання, захист і вегетативне розмноження) Це – коріння, стебла, листя і бруньки.

Корінь – орган прикріплення рослини в грунті і орган харчування. Головний, або стрижневий, корінь в більшості випадків зростає в напрямку пагону. Від головного кореня йдуть бічні корені першого порядку, які в свою чергу розвиваються в корені другого порядку. У багатьох рослин на початку їх розвитку головний корінь відмирає і замінюється підрядними,

виникаючими на кореневищах і стеблах.

На кінцях молодих коренів розвивається кореневої чохлик.

Коріння рослини, розростаючись, утворюють кореневу систему (стрижневу або мочкувату). Коренева система називається стрижневою, якщо головний корінь сильно розвинений і різко відрізняється від бічних, значно менш розвинених. Коренева система буде мочкуватою, якщо головний корінь і бічні корені однакові і рясно розгалужені (часто головний корінь відсутній).

Зазвичай корінь має циліндричну або ниткоподібну форму.

Коренева система має здатність поглинати з грунту необхідні для росту рослини мінеральні та

органічні речовини, які всмоктуються корінням тільки у вигляді дуже слабких розчинів.

Лист складається з листової пластинки, черешка і основи. У багатьох рослин може бути відсутньою одна з цих частин листа, найчастіше черешок або основа, рідше – пластинка. За прикріпленню до стебла листя різняться: сидячі (що не мають черешка), черешкові (на більш-менш розвиненому черешку) і основні (з добре розвиненим піхвою, що охоплює частину стебла). Листя, розташовані на стеблі один проти іншого, називаються супротивними, розташовані кільцями на ділянках стебла – кільчастим, а розташовані поодинці – черговими, або спіральними.

Листя можуть бути прості з одною пластиною, сидячі або на черешку, і складні – з кількома пластинками на одному черешку; окремі самостійні частини складного листа називаються листочками. Складні листя діляться на пальчасті і складні. У першому випадку пластинки прикріплені до кінця черешка і розходяться віялоподібно, у другому випадку пластинки розташовані по сторонах черешка. Складний лист з трьох листочків отримав назву трійчастого.

Поверхня листової пластинки у одних видів рослин гладка, гола, у інших – покрита волосками.

В основному листя рослин, які ростуть у помірному кліматі, зеленого забарвлення, однак вони можуть мати в той же час різні відтінки, зумовлені або наявністю пігменту, або покривом з волосків. Є листя яскраво-зелені, темно-зелені, світло-зелені, сизо-зелені або сіро-зелені, червонуваті тощо. Листя субтропічних і тропічних рослин, крім вищевказаних кольорів, можуть бути від блідо-рожевого до пурпурно-червоного, від світло-коричневого до темно-коричневого і синього кольору. На листі можуть бути поперечні і поздовжні штрихи і плями.

Вчені встановили, що рослини мають зелений колір завдяки спеціальній речовині – хлорофілу, що знаходиться в їх клітинах. Процес фотосинтезу без наявності в рослинах хлорофілу неможливий. Залежно від виду та умов зростання водних рослин листя можуть бути не тільки зеленими, але й коричневими, пурпурно-червоними та іншими.

Якщо у листа будь-якої рослини зняти верхню шкірку, то можна побачити зелений колір хлорофілу.

Освітлення органічних речовин у рослин відбувається в хлорофілових зернах. Відмінність дихання рослин від їх харчування на світлі полягає в тому, що рослини дихають усіма своїми органами безперервно і вдень і вночі. При диханні поглинається кисень і виділяється вуглекислий газ. Живлення рослин відбувається тільки на світлі. При харчуванні на світлі поглинається вуглекислий газ і виділяється кисень, в рослині утворюється крохмаль, кількість органічних речовин збільшується, утворюються нові клітини, рослина росте.

З ростом рослини розміри клітин збільшуються. Як подих, так і харчування на світлі – необхідні процеси в житті рослин.

Стебло є опорою для листя і одночасно служить провідником поживних речовин, з’єднуючи кореневу і листову частини. Стебло має й інше важливе значення в житті рослини: воно виносить листя і квітки до світла. У напрямку зростання стебла можуть бути прямостоячими, сланкими і висхідними. По контуру у поперечному розрізі стебла ділять на округлі (гладкі або ребристі), двох-, трьох – чотиригранні (грані добре помітні на дотик) або сплюснуті. Поверхня стебла буває гладкою, голою або ж з волосками шипиками чи колючками, які покривають всю поверхню стебла або тільки ребра.

У одних рослин стебло всередині заповнене тканиною, у інших порожнисте. На стеблі розташовуються листя, квіти, плоди, а також бруньки. Ростова брунька має зачаток нового пагону, квіткова – зачаток квітки.

У деяких рослин ростові бруньки розміщені по всьому стеблу, але їх не завжди можна помітити. Обрізка стебла викликає їх зростання. Колір стебел може бути від світло-зеленого до оливково-зеленого і від коричневого до пурпурово-червоного.

Видозміни стебла – бульби і кореневища – відрізняються від коренів наявністю пагонів і листових слідів. У багатьох рослин в нижній частині стебла і в кореневище розвиваються порожнини, або повітряні камери. Кореневище росте за рахунок оновлення листя. На кореневищі листя не дорозвиваються і мають вигляд маленьких лусочок.

Кореневище містить велику кількість поживних речовин і здатне до розмноження.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Розпізнання рослин за особливостями будови вегетативних органів”