Проблематика “Дон Кіхота” Сервантеса полягає в протиріччі між лицарськими ідеалами Дон Кіхота, і реальною дійсністю, яка аж совсім не ідеальна. Начитавшись лицарських романів, головний герой сідлає коня та вирушає на боротьбу зі злом. Уява Дон Кіхота робить з клячі – бойового скакуна Росінанта, з селянської дівчини – прекрасну шляхетну даму Дульсінею, якій він присвячує свої лицарські “подвиги”.
Землероб Санчо Панса стає оруженосцем великого лицаря.
Та сама уява під час блукань Дон Кіхота підтримує його красиву лицарську
Але ж читач бачить, що реальна дійсність не прикрашена, не благородна, не схожа на красиву казку. І сам старий чоловік – ажніяк не могутнй герой. Він смішний, читачеві шкода його. Дон Кіхот – пародія на лицаря, а роман Сервантеса є гострою
І водночас Дон Кіхот має величну душу. Нехай і в кумедний спосіб, але він прагне нести добро та щастя людям. Стати лицарем, на думку Дон Кіхота – це найкращий спосіб звільнити світ від зла.
Образ Дон Кіхота – це образ. У ньому відтворене безкорисливе прагнення людини захищати добро та справедливість, сповідувати благородні, високі ідеали – так зване “донкіхотство”. Задля своїх ідеалів герой виявляє велику хоробрість, він здатен пожертвувати собою.
Це викликає справжню повагу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)