Роздуму про зміст людського життя у вірші А. С. Пушкіна “Квітка”

У вірші “Квітка” відбилися роздуми автора про зміст людського життя, про щастя й любов, а також про швидкоплинність часу. Квітка, знайдена поетом між сторінок книги, представляється мені людським життям.

Де цвів? коли? який весною?

И довго ль цвів? і зірваний ким?

Чужий, чи знайомій рукою?

И покладений сюди навіщо?

У цих питаннях відбилося пекуче бажання автора довідатися: що це за людина? коли він жив і що встиг зробити? чи були в нього друзі? чи любив він або був нескінченно самотній? Непідроблений інтерес до інших людей

завжди був відмітною рисою поетів, і у вірші “Квітка” він виявився з винятковою силою.

Однак головне питання про людину – це питання про зміст його життя. Чи горів він, чи дарував миру й оточуючим людям світло, весну, радість і щастя або тягнув сіре, хоча й нешкідливе існування? Чи залишився життєвий шлях, завершений їм, у пам’яті й серцях живучих нині людей або смерть стерла навіть спогаду про цю людину?

И чи живий той, і та чи жива?

И нині де їхній куточок?

Або вже вони зів’янули,

Як ця невідома квітка?

Мені здається, що людина, про яке Мова йде в цьому вірші, прожив життя не зрячи. І краще підтвердження цьому – знайдений поетом квітка-спогад, квітка-загадка, що будить у душі “мрію дивну”.

Я вважаю, що після смерті кожної людини повинен залишитися яскравий слід його вчинків, думок і досягнень.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Роздуму про зміст людського життя у вірші А. С. Пушкіна “Квітка”