“Романтичний образ Максима Гримача” за оповіданням М. Вовчка

Головний герой оповідання М. Вовчка “Максим Гримач” мав власні погляди і життєві принципи, був морально сильною і відповідальною людиною. Він все намагався вирішити самотужки, вмів приймати важливі рішення і ніколи не відступався від власної думки. Гримач був запеклим ворогом кріпацтва, не визнавав панів і бачив свободу тільки у рівноправ’ї співвітчизників.

Максим не міг спокійно спостерігати за тим, як панівна верхівка принижує гідність кріпаків, простих людей, завдяки яким і існувала Україна.

Але Максим не тільки спостерігав

за поневіряннями людей, а й у деяких випадках і діяв. Наприклад, коли пан образив одного з його односельців, Гримач спалив хату цього багатія і вигнав його аж за Дніпро. Своїми поглядами і діями Максим Гримач заслужив велику повагу у своєму селі. Селяни прислухалися до його слів, навколо нього постійно збиралися люди, його любили усі сусіди.

Максим вважав, що нікому і нізащо не треба підкорятися, треба жити власною працею і усе життя боровся за справедливість.

Я вважаю, що такі люди, як Максим Гримач, люди, які вміють захистити свої права і зберегти власну гідність, заслуговують на велику повагу. У оповіданні

“Максим Гримач” Марко Вовчок змалювала романтичний образ, який втілив у собі вміння відстоювати своє положення у суспільстві, прагнення незалежності та свободи і бунтівний дух справжнього українця.

У часи кріпаччини бажання свободи досить часто об’єднувало людей і вони підіймались на захист своєї гідності і честі. Тому образ Максима Гримача – не єдиний в тогочасній українській літературі. Приниження з боку панів і постійний гніт викликали відповідну реакцію – завжди знаходився герой, у жилах якого при погляді на несправедливість кипіла кров.

Та яким би гарним не був Максим Гримач, ідеальних людей не існує. Романтичний герой оповідання був приречений на самотність, бо був непокірним і впертим. Через це у Максима виникали проблеми у стосунках з донькою Катрею. Він вважав, що дівчина повинна вийти заміж тільки за вільного козака і заборонив їй зустрічатися з кріпаком, якого та покохала.

Якщо Катря вийшла б заміж за кріпака, вона теж стала б кріпачкою і повинна була обробляти пана.

Незважаючи на те, що у своєму оповіданні “Максим Гримач” М. Вовчок, перш за все, висвітлює проблеми закріпачення українського народу, від цього твір не втрачає своєї актуальності і в наші дні. Адже стосунки дітей та батьків – це одвічна проблема, і дуже важко у тому чи іншому випадку знайти відповідь на те, хто винуватий, а хто правий. Я вважаю, що у більшості таких випадків правда десь посередині.

Адже батьки мають великий життєвий досвід і своїм дітям завжди бажають щастя. Тому діти повинні до них прислухатися. Але інколи батьківська любов переходить усі межі, а втручання батьків у життя вже дорослих дітей може призвести до трагічних наслідків.

Так сталося і у родині Гримача. Максим дуже любив свою доньку, але занадто обмежував її у власних рішеннях. Батько не зумів зрозуміти, чого хоче його донька, не дав їй достатньої свободи, через що і втратив Катрю назавжди.

Було вже надто пізно, коли батько зрозумів свою помилку. Хоча це, мабуть, єдина вада Максима Гримача, але досить суттєва. Адже в стосунках з рідними людьми треба завжди намагатися зрозуміти дорогу тобі людину і залишатися в міру суворим по відношенню до близьких.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Романтичний образ Максима Гримача” за оповіданням М. Вовчка