Роман Винниченко “Сонячна машина”

Добуток Винниченко “Сонячна машина” (1921-1924) – перший в українській літературі соціально-утопічний і фантастичний роман з елементами пригодницького й детективного жанру. Добуток має присвята: “Моїй сонячній Україні”, і автор покладав на нього більші надії, сподівався, що це буде “візитна картка української літератури в Європі”, що займе гідне місце поруч із добутками Г. Уэллса, К. Чапека, А. Франса.

На шляху роману виникало багато перешкод: матеріальні потреби, ослаблення здоров’я, відсутність умов для Творчості. Письменник

сподівався, що згодом зможе доробити, можливо, дописати ще один розділ, змінити фінал, використати матеріал про життя в Україні. Він пише в “Щоденнику”: “Коли б ще року три над ним попрацювати, могла б бути путньою річчю. І зараз маю сум до неї, як до дитини, від якого батьки чекають геніальності, а з нього виходить жалюгідний, непомітний так ще й середняк, що кривдить іншими.

Дефектів багато, сам бачу, а виправити вже не під силу мені”. Жоден з українських романів ні до появи “Сонячної машини”, ні після її, не викликав такої реакції читачів, такої зливи дискусій і споровши. Відгуки про добуток були

разнообразнейшими: від дифірамбів до осуду

И найголовнішим для автора було те, що його добуток не залишився без уваги читача. М. Зеров відзначив більшу популярність роману, що був опублікований в 1928 році: “Сонячна машина” Винниченко має певний, недвозначний успіх. Про неї пишуть, говорять, проводять диспути, а головне – неї читають, як ні одну українську книжку, як не читали навіть обще рекомендованих Коцюбинського й Нечуя-Левицького в передекзаменаційні дні.

Авторові з його далекої далечіні видно навіть, як у Донбасі перед книгосборнями його книжки очікують “хвости” робітничого класу”. Цей роман, хоча в ньому багато недоліків, став новим, оригінальним, самобутнім явищем світової літератури


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Роман Винниченко “Сонячна машина”