Роман В. Барки “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору

1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки (усе своє свідоме життя, живучи далеко за межами України, В. Барка присвятив їй; він не гасив надій на своє духовне повернення; вірив, що Україна відродиться і чорні дні тоталітаризму будуть переборені).

2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття:

А) неповторна картина людського горя і відчаю у творчості В. Барки (намагався в міру своїх творчих і фізичних сил, “при нужді вигнанській і недузі” відкрити читачеві цю картину);

Б)

жахливе життя в Україні після революції та громадянської війни (Україна опинилась на грані катастрофи; політика “тисячників”: “хай навіть мертвяки встануть і, насипавши зерно в труни, бігом принесуть на зернопункт, … до ніг”; в Україні повне беззаконня в ім’я міфічного “щастя трудящих”);

В) випробування, через які пройшла родина Катранників (смерть дітей і батьків, знущання урядовців, розстріли безвинних селян, жах відчуження від рідної землі, від рідних домівок);

Г) “жовтий князь” – всепоглинаюча система тоталітаризму.

3. Болюча правда про радянську владу і віра у відродження українського народу (влада знищує все гуманне на своєму шляху, “пожирає своїх дітей”. В. Барка вірить, що, пройшовши через таке пекло, український народ обов’язково відродиться!).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Роман В. Барки “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору