Іван Олексійович Бунін народився у Воронежу, у збіднілій дворянській сім’ї. У дитинстві вчився в гімназії, займався живописом, але по обставинах закінчив усього чотири класи. Пізніше великі письменники, чиїм молодшим сучасником був Бунін, одностайно визнають його величезний талант. Твору Буніна дуже багаті різними формами алегоричної виразності.
Письменник використовує символіку скрізь: і в назвах оповідань, і в їхніх сюжетах. Символіка в бунинских оповіданнях є їхньою невід’ємною частиною, стаючи якимсь знаряддям у руках автора,
Я вважаю, що такий прийом допомагає Буніну передати думка читачеві. Оповідання “Антоновські яблука” символичен уже своєю назвою. Антонівські яблука втілюють собою благополуччя, достаток у дворянських садибах. Їх запах є присутнім на сторінках оповідання постійно, але якщо на початку цей захід домінує, то наприкінці оповідання практично зникає, і на зміну йому приходять інші заходи. Поступове зникнення заходу антонівських яблук символізує в Буніна відхід у минуле дворянського
Не випадково тут і композиційний поділ на чотири частини: серпень – вересень, жовтень – листопад. Листопад – це останнім часом уже далеко не аристократичного дворянства, а збіднілого й маєтку, що прийшло в занепад. Особлива майстерність автора полягає в його здатності поступово, не загострюючи при цьому уваги читача, показати всі ці переходи часу й заходів. Світле й захоплене почуття радості переходить у ностальгію, смуток по минулому. Інше оповідання, “Пан із Сан-Франциско”, також символичен своєю назвою
Ця символістика виражається в образі головного героя – людини без ім’я, називаного автором просто пан із Сан-Франциско. Відсутність ім’я в героя – символ його внутрішньої бездуховності, спустошеності. Більше того, автор наводить читача на думку про те, що герой його не живе в повному змісті цього слова, а лише фізіологічно існує. Він не здатний сприймати эстетические цінності, він бачить лише реалії матеріального світу
Після раптової смерті героя все триває, абсолютно не змінившись. Корабель “Атлантида” пливе у зворотному напрямку, тільки вже з тілом мертвого багатія в ящику з-під содової, що потеряли послу смерті вся колишня велич. А на кораблі всі ті ж бали, усе та ж фальшива, “граюча в любов” пари
Сам корабель втілює собою суспільство зі своєю ієрархічною структурою, багата аристократія якого протиставляється людям, що керують рухом корабля, що працює в поті чола в гігантського топлення, що автор називає дев’ятим колом пекла. Символичен і навіть викликає подив зображений письменником-реалістом образ диявола, величезного, як утее, що спостерігає за кораблем, що є як би символом катастрофи, що насувається, своєрідним попередженням людству. И. А. Буніна, що часто використовує символи у своїй Творчості, проте в жодному разі не можна вважати письменником-символістом – він письменник реалістичного напрямку, а символи для нього лише один із засобів художньої виразності, що розширюють зміст і надають його добутки особливе фарбування
(1 votes, average: 5.00 out of 5)