Роль народу у війні

Ми живемо на землі, де в роки Великої Вітчизняної війни було винесене аж понад шістдесят мільйонів людських життів. Це була найкривавіша війна в історії людства, яка залишила глибокий слід в усіх галузях життя і піднесла людям чимало жорстоких уроків.

Жорстока правда і трагедія війни і сьогодні відгукуються болем у наших серцях. Тема війни знайшла своє відображення у творчості багатьох письменників: В. Бикова, Ю. Бондарева, В. Некрасова, К. Воробйова, Б. Васильєва та інших. У творах цих авторів ми відчуваємо біль пережитого, схиляння перед

героїзмом тих, хто віддав своє життя за свободу і щастя Батьківщини. Людина на війні – ось основна тематика творчості багатьох письменників.

Читаємо їхні твори, і перед нами постають картини людського подвигу або підлості, зльоту душі або падіння.

Витоки подвигу і зради розкриває Василь Биков у повісті “Сотников”. Рибак вирішив, що шляхом зради він збереже собі життя. “Своя сорочка ближче до тіла. Жити за всяку ціну! “Така мораль Рибака. Сотников ж у першу чергу думає про людей. Їм керують високі моральні принципи.

Сотников ні на секунду не може переступити межу, за якою людина перестає бути людиною.

Биков вихваляє, схиляється перед Сотниковим, як перед могутньою особистістю справжнього героя. Таким його робить почуття відповідальності, обов’язку, мужності. Перед своєю смертю Сотников бачить у натовпі хлопчика, герою вистачає сили посміхнутися йому.

Хлопчик – це надія, віра у щасливе майбутнє, це естафета поколінь.

Що ж таке подвиг? У чому сутність героїзму? Над цими питаннями нас змушує замислитися К. Воробйов, коли ми читаємо твір “Убито під Москвою”. У ньому він хоче довести, що понад усе повинна бути людське життя. Це розуміє і Олексій, головний герой твору, коли залишається один.

Всі кремлівські курсанти, які були його друзями, загинули від жорстокості, безвідповідальності та байдужість на їхні долі.

Воробйов хоче донести до нас те, що людині у важкі хвилини його життя властиво все: страх за себе, страх втратити життя. І ми повинні не засуджувати, а намагатися зрозуміти, чому люди здійснюють ті або інші вчинки.

У повісті Б. Васильєва “В списках не значився” розкривається краса духовного світу російського солдата. Головний герой твору – Микола Плужников, який нещодавно закінчив військове училище, нічого ще не знає про справжню війну, поставив для себе мету: будь-що-будь не дати ворогам захопити Брестську фортецю. Він виконував обіцянку, яку дав самому собі. Коля боровся до кінця свого життя, йому довелося багато пережити в ці суворі для нього дні. Але ніякі біди не дозволили зламати у ньому людину.

Навіть самі фашисти перед смертю Плужникова віддали йому честь, коли він проходив повз них.

Микола Плужников – справжній захисник своєї Вітчизни. Мужній патріот своєї Батьківщини, він до кінця бився за щастя і свободу свого народу.

Буде йти вперед, будуть приходити в літературу нові покоління, але в нашій пам’яті ніколи не померкне ратний подвиг людей, досконалий ними в роки Великої Вітчизняної війни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Роль народу у війні