Щоб придушити вільну думку, викликати страх, укріпити покору, сталінський режим розгорнув масові репресії. У сучасну публіцистику, наукову літературу увійшов образ “розстріляного відродження”. У 1930 р. був організований судовий процес над Спілкою визволення України, яка нібито була створена для відділення України від СРСР. Головні обвинувачення були висунені проти віце-президента Всеукраїнської Академії наук С. Єфремова. Перед судом постало 45 чоловік, серед яких були академіки, професори, учителі, священнослужитель, студенти.
Були
Туди ж перевели й кінорежисера О. Довженка.
У 1938-1954 рр. було репресовано майже 238 українських письменників, хоча багато з них були прихильниками радянської влади, воювали за неї, відбулися як письменники вже після революції. За підрахунками істориків літератури, з них 17 розстріляні, 8 покінчили
Покінчив життя самогубством М. Хвильовий, який мужньо намагався врятувати багатьох товаришів.
Закрили театр “Березіль”, арештували й розстріляли всесвітньо відомого режисера Л. Курбаса. Жорстокої розправи зазнали митці кобзарського цеху. За різними підрахунками впродовж 1930-х років московською владою було розстріляно від 200 до 337 кобзарів, бандуристів та лірників, серед загиблих – композитор і мистецтвознавець, засновник харківської школи бандури Гнат Хоткевич.
Про масштаби репресій говорить і такий факт: з 85 вчених – мовознавців репресували 62. Лише наркомат освіти “очистили” від 2 тисяч співробітників.
- Розвиток української прози 20-х років XX ст.
Український поетичний авангард кінця XX ст. Провідна роль поезії у 20-ті роки XX ст. Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – 30-х рр.
XX ст. в Україні Основні літературні організації, угрупування 1920-х років XX ст. Суспільно-історичні умови розвитку української літератури XX ст. Таблиця “Літературний процес XX століття”