Реформація в літературі

Потреба в розвитку продуктивних сил дає поштовх досвідченому пізнанню природи, а потреба у вільній праці незалежного працівника породжує нові подання про людину, його волі й достоїнствах. Удосконалювання знарядь праці й спеціалізація вели до зародження безлічі поселень і міст, які швидко росли й розвивалися, поступово звільняючись від гніта феодалів, ставали незалежними

Духовне життя того часу визначала релігія. Але церква не змогла дати відсіч виклику часу. Католицька церква, мала влада над Західною Європою й незліченні багатства,

але виявилася в сумному положенні. Виникнувши як рух принижене й поневолене, бідне й гнаних, християнство в середні століття стало пануючої. Безроздільне панування католицької церкви у всіх сферах життя привело в підсумку до її внутрішнього переродження й розкладання.

Доноси, інтриги, спалення на багатті та ін. діялися ім’ям учителя любові й милосердя – Христа! Проповідуючи смиренність і помірність, церкву непристойно багатіла. Наживалася на всьому. Вищі чини католицької церкви жили в нечуваній розкоші, віддавалися розгулу шумного світського життя, дуже далекої від християнського ідеалу

Одним із засновників

реформаторського руху можна вважати чеського богослова Яна Гуса. Він виступав за обмеження й спрощення католицького богослужіння, переведення його на національну мову й за створення незалежних від Рима церков. Гус нападав на церкву як на чужорідне, паразитуюче утворення. Цілий ряд елементів, що передбачали реформу церкви, утримувався у виступах багатьох мислителів Ренесансу

Головна відмінність протестантизму від католицизму й православ’я складається у вченні про безпосередній зв’язок бога й людини. По поданню протестантів, благодать виходить на людину від бога, минаючи церкву, “порятунок” досягається тільки завдяки особистій вірі людини й волі бога. Це навчання підривало панування духовної влади над світської й чільна роль церкви й римського тата, звільняло людину від феодального гніта й будило в ньому почуття власного достоїнства. Інакше кажучи, протестантизм – це сукупність самостійних і різноманітних религий, церков, що відрізняються друг від друга догматичними й канонічними особливостями.

Християнський триєдиний бог займає в протестантів зовсім монопольне положення. У зв’язку з іншим відношенням людини до бога не тільки духівництву й церкві, але й релігійному культу в протестантизмі приділяється другорядне місце

У наші дні протестантизм розповсюджений головним чином у скандинавських країнах, Німеччині, Швейцарії, Англії й США, Канада, Австралії й др.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Реформація в літературі