Шкільний твір За п’єсою І. Карпенка-Карого “Хазяїн”. Як основу п’єси “Хазяїн” автор використав реальні події кінця XІX століття, коли на поверхню економічного життя на Україні почали випливати спритні хижацькі натури. І письменник розкрив хижацьке обличчя українського “чумазого” в образі Пузиря, показавши, яка це страшна, темна сила, що нещадно експлуатує і пригнічує народ. Терентій Гаврилович Пузир – типовий образ хазяїна-мільйо-ііера. Він був некультурним, скупим егоїстом, байдужим до всього, що не стосувалося його
Бачите, як багатіють. Ще отакий є кожух, аж торохтить! Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха, повітря смердить! Он як люди багатіють, учиться!” Пузир – жорстокий, впертий, ненажерливий експлуататор, котрий має безмежну жадобу до наживи, зневажливе ставлення до освічених людей, а його дріб’язковість приводить до смертельної хвороби: “Воля ваша, а я не можу не підкреслити: у чоловіка двадцять дві тисячі кіп однієї пшениці, – ну і треба ж йому гнатися за гусьми, що скубли одну копую”
Пузир, маючи багато пшениці,
Він боїться відповідальності та не може нічого з собою вдіяти: його притягує великий прибуток і примушує стати на небезпечний шлях.
Знаючи, що головним джерелом його збагачення є жорстока експлуатація, Пузир шукає “дешевого робітника”, створюючи штучну бідність на селі. Хазяїн планує збільшити свої багатства також завдяки одруженню дочки Соні з сином багатія Чобота. Його не цікавлять почуття дочки, яка любить вчителя гімназії Калиновича. Пузир піднявся на найвищий ступінь нагромадження капіталу, наживши собі багатства нечесним шляхом. Він іноді з гордістю згадує, як у молоді роки наживав своє добро: “Перший йшов за баришами наосліп, штурмом крутив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору”.
Та ще Пузир має двох помічників – Феногена і Ліхтаренка. Це хижаки
В людській подобі, що у всьому наслідують свого хазяїна. Крутять його “хазяйське колесо”. Чесна людина не може вижити у середовищі таких людей. їхньою жертвою стає Зозуля, якого звинувачують у крадіжці, якої він не скоїв – Перед трагічною смертю він промовляє слова, що повністю відповідають дійсностш “З, серця, з серця чоловічого повинна мірка виникать, та тільки серця в вас немає, а честь давно вже потеряли, бо ви самі злодю-ги і не повірите нікому, що він не краде так, я” ви. Кати без душні ви!”
. Мені дуже сподобалась ця п’єса, бо вона є відображенням минулого України. Шкода тих людей, котрі були змушені підкорятися волі пана, вмирати через його ненажерливість, жорї стокість. Справді, Пузир – страшна, дика сила, що знищує все; на, шляху др багатства.
“Хазяїн” І. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XІX ст.
Іван Карпенко-Карий – одна з визначних постатей в українській дожовтневій літературі.
Продовжуючи традиції Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, він поставив своє перо митця на службу народові.. Драматург з великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму на Україні, викриває хижацьку суть, сільської буржуазії. В основі п’єси “Хазяїн” (1900 р.) лежать реальні факти капіталістичної дійсності. Пузир – це багатий капіталіст-землевласник, який виріс із звичайного глитая до мільйонера.
Але, здобувши “мільйони”, хазяїн не зупиняється. Жадоба до наживи щтовхає його на нові злочини, шахрайство. Основна риса Пузиря – ненаситна жадоба, до збагачення, цьому підпорядковані всі його інтереси.
Жадоба до збагачення спонукає Пузиря до хитрощів. Він годує робітників глевким хлібом, лає управителів, що платять робітникам не по 25, а по 35 копійок за день, сам (мжить проганяти гусей від пшениці. Він навіть іде, на авантюру – переховує на своїх полях отари овець збанкрутілого поміщика.
Жорстокість і бездушність Пузиря проявляється не Ліпне у взаєминах із селянами, а й у родинному побуті, зокрема, у ставленні до рідної дочки. Скупість і шахрайство Пузиря І. К. Карпенко-Карий переднє й через його мову: “взять, зробіть голод, шквар, загнуздать
Мужиків” і таке інше.
Серед майстерно змальованих підручних хазяїна – Феноген, майбутній хазяїн. Образ Феногена – це поєднання лакейства з грабіжництвом, лицемірства, плазування перед хазяїном, презирство до нижчих від себе. Інший підручний хазяїна – І Ліхтаренко. На відміну від Феногена, він не плазує перед хазяїном, тримається з гідністю.
Він дуже хитрий, керується такими принципами: “не ти візьмеш, у тебе візьмуть”, “крадь уміючи”, “кради сам і не заважай другому”, “не лови гав, а лови гроші”. Феноген і Ліхтаренко грабують для хазяїна і крадуть нього.
“Хазяїн” – це твір, спрямований проти потворних моральних принципів капіталізму, що і сьогодні вчить ненавидіти капіталістичне рабство, розтлінну буржуазну мораль. Тому п’єс “Хазяїн” справедливо вважається видатним досягненням драматургії XІX століття.
Особливості образу Пузиря – мільйонера з дрібновласницькою психологією та побутом
У творчості І. Карпенка-Карого найвидатнішим зразкові сатиричної комедії є п’єса “Хазяїн”. Жанрову специфіку свого твору автор визначив так: “Зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)