I. Реальні образи твору. (П’єса побудована на дійсних фактах з виразними соціальними типами тогочасної доби. М. Старицький зазначав: “Факт, що послугував темою у моїй драмі, правдивий, з щирого життя, з сусіднього нашого села, якому я був свідком… “.)
II. Первісна назва драми. (Під первісною назвою “Панське болото” критики не дозволили виставляти п’єсу, бо вважали несвоєчасним і незручним виводити на сцену ті сумні моменти з минулого селянського побуту, які можуть породити або підтримати пристрасну упорядженість між вищими
III. Побудова драми. (Твір побудований на контрастному зіставленні світоглядних позицій інтелігента-демократа (Павло Чубань) і ліберала з поміщиків (Михайло Ляшенко), а ширше – українського панства і трудового народу.)
IV. Представники різних соціальних верств. Образи драми. (Це була не художня умовність, а відображення тогочасного життя, коли зруйнувався феодально-патріархальний лад, але ще залишилися велике землеволодіння, приватновласницька ідеологія і мораль.)
1. Поміщицький син Михайло Ляшенко. (Панич Михайло, “чистюк і джигун”, під впливом ліберально-культурних ідей збирає
2. Представник нової демократичної інтелігенції Павло Чубань. (Це – натура послідовна, дійова, рішуча. М. Старицький був новатором у змалюванні цього образу. Драматург точно подав “нових” людей, які виступають проти підпанків, людців з лакейською психологією – огидного породження панської розтлінної моралі. їх дуже гостро засудив Павло: “Одним ви миром мазані. Обтешетесь зверху культурою, приберетесь у ідеальні химороди та й красуєтесь; а дмухни тільки на вас, подряпай трішки, – от такі ж жироїди у грунті”.)
3. Головна героїня п’єси – селянська дівчина Катря. (Образ Катрі запам’ятовується надовго. Дзвонарівна щиро кохає панича, хоче з ним побратися. Та сталося не так, як сподівалася: Катря стала жертвою свого щирого почуття, не змогла здолати пасивності панича, який”не здатен боротися за своє кохання.)
V. Конфлікти драми. (Обидва конфлікти – класовий і морально-етичний завершуються остаточним розходженням сторін. Випробування життя, потреба активно діяти, підкріпити свої слова вчинками зробили реальним те, що приховувалося та замовчувалося.)
VI. Наростання селянського протесту. (Особливо огидно розкриває своє нутро панство у ставленні до селян. Як і раніше, селянство у рабській залежності від панів. Чого вартий вигук пані Ляшенкової на адресу Катрі, яка “посягнула” на її сина: “Раскатать ее!”.) VII. Драма “Не судилось” – вершина критичного реалізму. (Автор “Очерков истории украинской литературы XIX в.” М. Петров вважав, що п’єса є етапною у творчості М. Старицького “Прегарною” вважав драму й І. Франко.)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)