За всіх часів були люди, які упокорювалися із силою й неминучістю обставин і готові були з опущеною головою прийняти долю такий, яка вона є. Але й за всіх часів жили люди, готові боротися за своє щастя, люди, що не бажають терпіти несправедливість, люди, яким уже нема чого втрачати. З такими людьми ми можемо познайомитися на сторінках повести А. С. Пушкіна “Дубровский”.
Важка для селян Кистеневки ситуація, описана на початку добутку. Гаряче улюблений і безмірно шановний ними пан умер, не вынеся підлого й хитрого підступу свого колишнього
Дубровский вирішує спалити будинок і зникнути. Багато селян, що виявили своє невдоволення нинішнім положенням, випливають за
Звичайно, всі ці, часто жорстокі, міри не могли повернути їм втраченого, але це були реальні, хоча й помилкові, кроки до нового майбутнього.