“Тема моя, я знаю тепер це твердо, без жодних сумнівів – жива, реальна тема; вона не тільки більша за мене, вона більша за всіх нас і вона всезагальна наша тема… Цій темі я свідомо й невідворотно присвячую життя”.
Олександр Олександрович Блок цілковито, безмежно любив Росію, віддавав їй душу як коханій жінці. Його життя навіки переплелося з вітчизною, він приносив їй у жертву частинку себе, а вона зцілювала його душу своїм “гойним простором”. Блок бачив Росію такою, якою її бачив Гоголь – надхмарною і прекрасною. Вона –
Та дорогою Блок бачить те, що стискає його серце – вбогість і приниженість Вітчизни: И в лоскутах ее лохмотий
Души скрнваю наготу.
Душа поета гола, тому що гола країна. “Це – стрункий танок тисячоокої Росії, якій уже нема чого втрачати; усе тіло своє вона подарувала світові і тепер, вільно кинувши руки на вітер, пішла в танок по всьому своєму
Над печалью нив твріх заплачу, Твой простор навеки полюблю… Приюти ти в далях необтятных!
Нас и жить и плакать без тебя.
О. О. Блок створив свою власну заповідь любові: “Якщо тільки полюбить росіянин Росію – полюбить і все, що є в Росії. Без хвороб і страждань, які в такій кількості накопичились в ній і в яких винні ми самі, не відчув би ніхто з нас співстраждання до неї. А співстраждання вже с початком любові…”.
Блок жив любов’ю до Росії, і це додавало йому сил. У поезіях Блока лунає пророче передбачення й відчуття долі вітчизни в минулому. Величезне значення мають вірші “Скіфи” та “На полі Куликовому”. Поезія “Русь” просякнута магічними й казковими мотивами. Перед нами постає така Русь, якою її створив Гоголь, повна обрядів і таємниць.
Росія для: Блока – це особлива країна, приречена перенести жахи й приниження, але стати переможницею. Ключ до перемоги О. О. Блок бачив у революції, в її, як вік вважав, високих ідеалах. Він розглядав революцію як стихію, здатну перетворити світ.
Але цього не відбулося, і поетова мрія розвіялась, як мана, лишивши в душі лише гіркий осад надій, які не справдилися.
“Вітчизна – це життя або смерть, щастя абозагибель”. Життя за таким принципом для Блока – не фанатизм, а цілковита Відданість Росії. Поет вірив, що настане час, коли на країну впаде промінь сонця, і вона загра” всіма кольорами райдуги.
Сьогодні, на рубежі третього тисячоліття, тільки ми маємо вибирати між життям і смертю і тим самим визначати свою долю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)