УРОК 9
Тема. Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”).
Мета: ознайомити учнів з думою “Маруся Богуславка”, розкрити її тематику, звернути увагу на образ Марусі, її героїчний вчинок; розкрити проблему вибору героїні; удосконалювати вміння аналізувати образи; виховувати почуття патріотизму, риси справжньої людини.
Обладнання: аудіозаписи, ілюстрації до думи, збірка поезій Ліни Костенко.
Міжпредметні зв’язки:
Хід уроку
І. Мобілізація уваги учнів. Мотивація навчальної діяльності.
1. Прослуховування фрагменту опери М. Лисенка “Маруся Богуславка”.
2. “Зустріч з героїнею твору”.
(Заздалегідь підготовлена учениця в образі Марусі Богуславки читає напам’ять вірш Ліни Костенко ” Чадра Марусі Богуславки”.)
Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
Татари сплять, сьогодні в них байрам.
Високий дуб, по-українськи – нелинь.
Святе письмо, по-їхньому – Коран
. Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,
Що я жива, що в
А я – Маруся. Я – із Богуслава.
У мене є непродана душа.
О, як він любить, як він мене палить!
Як він мене цілує уночі!
Каблучки нанизав по дві на кожен палець.
Браслети на руках, на шиї дукачі.
I я ходжу, володарка темниці.
Скриплять у тиші двері за дверми.
Блищать очима слуги темнолиці,
Мені у ноги стелять килими.
Ох, килими, барвисті килимочки!
Фонтан, кальян і сльози на зорі.
Носила я і плахту, і віночки, –
Ну, як мені, чи гарно у чадрі?
І меч, і правда – цноти не жіночі.
Люблю чадру – і чорна, і густа.
Коли татарам брешуть мої очі,
Ніхто не бачить, як тремтять вуста.
Мого лиця не видно під чадрою.
Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.
А то б я їм здавалася чудною, –
Чого я зблідла і куди іду.
Чого дивлюся в море, у тумани.
Чого, як тінь, блукаю уночі…
Бряжчать мені невільницькі кайдани,
А я шукаю сховані ключі.
3. Слово вчителя.
– Маруся Богуславка… Героїня щойно прослуханих творів та відомої народної думи, прочитаної вами удома. Хто вона?
Чому, як тінь, блукає по палацу, раз у раз вдивляючись “в море у туман”, чому ховає обличчя під чадрою, чому шукає сховані ключі? Перед яким моральним вибором стала Маруся Богуславка?
Про це ми й поговоримо на уроці.
II. Повідомлення теми й очікуваних результатів уроку.
1. Бесіда за питаннями (їх може ставити як учитель, так і учні один одному):
– Що ви дізналися про Марусю Богуславку з народної думи? Звідки вона родом? Хто її батьки?
– Як Маруся стала дружиною турецького паші?
– Про яке велике християнське свято вирішила нагадати дівчина полоненим козакам? Як ви думаєте, чому?
– Як поставилися козаки-невільники до Марусиної згадки про Великдень у рідному краю? Чому вони проклинають свою землячку?
– До яких сміливих і рішучих дій вдалася Маруся? Що спонукало її до героїчного вчинку?
– Як ви гадаєте, чи усвідомлювала дівчина, що буде жорстоко покарана за випущених на волю козаків?
– Чому ж тоді вона не скористалася можливістю повернутися на батьківщину, та ще й передала звістку батькові з проханням не намагатися її викупити?
– Чи справді єдиною причиною було те, що Маруся “потурчилась, побусурманилась”? Поміркуйте, як би поставилися до дружини турецького паші в Україні.
2. “Займи позицію”.
– Чи можна Марусю Богуславку назвати патріоткою? Доведіть свою думку.
(Учням пропонується стати біля відповідного з плакатів, розміщених у різних частинах класу: на одному написано “можна”, на іншому – “не можна”, – тобто “проголосувати ногами”. Один-два учні з кожної групи повинні обгрунтувати свою позицію. Якщо після викладу різних точок зору хто-небудь з учнів змінить позицію, він має право перейти до іншої групи).
3. Літературознавча довідка.
– У літературознавстві досі точаться суперечки про те, чи Маруся Богуславка – вигаданий персонаж, чи, як і Роксолана – Настя Лісовська, дочка священика з Рогатина – є історичною особою.
Народні перекази стверджують, що приблизно у XVI столітті дочку священика з Богуслава разом з іншими її двома сестрами ординці забрали в полон. Дуже вродливу полонянку Марусю на невільничому ринку в Кафі придбали для знатного вельможі, багатого паші. Молода українка могла до кінця днів своїх жити в розкоші й багатстві, але трагічне становище невільників з рідного краю не давало спокою її сумлінню, й Маруся, вибравши сприятливий момент, випустила на волю 700 козаків, за що була покарана смертю.
Хоча ім’я героїні – Маруся Богуславка, її походження свідчить про те, що в основі думи лежить історичний факт, однак радше за все це узагальнений образ жінки-патріотки, що й на чужині знаходить можливість виконати свій обов’язок перед рідною землею.
А вживання назви міста Богуслав у думі про Марусю Богуславку можна вважати умовним, узагальненим, про що свідчать імена героїв інших невільницьких дум – Іван Богуславець (дума “Іван Богуславець”) та Іван Богословець (дума “Сокіл і соколя”).
4. Творче завдання.
– Чи сподобалася вам Маруся? Чим приваблює її образ сучасного українця?
Свої міркування викладіть у невеличкому творі-роздумі на тему: “Моє ставлення до Марусі Богуславки”.
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Прочитайте думу “Буря на Чорному морі” та намалюйте до неї ілюстрації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)