Українська література 6 клас
ПРИКМЕТИ ВЕСНИ
Ігор Калинець (1939)
ПРО ВЕРЛІБР
Верлібр (у перекладі з французької “вільніш вірш”) – це вірш, у якому немає рими. Єдине, чим такий вірш відрізняється від прози, – це те, що він поділений на рядки. Ось, наприклад, вірш Ігоря Калинця “Блискавка” починається так:
Живе собі королева –
Королева темряви.
Кортить їй зазирнути
У дзеркало –
А темно.
Як бачимо, кожний рядок закінчується по-різному. Рядки можуть мати різну довжину, не поділяються на стопи
Обираючи форму вільного вірша, автор ніби говорить: вірш – це особливий твір, і нехай читач сам визначає, що у ньому найголовніше.
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ
Ігор Калинець
ОСТАННЯ ПІСЕНЬКА
– Веселко, Веселко,
Чи маєш свою Вкраїну?
– А моя Вкраїна –
То небо синє
Після чорного.
– Веселко, Веселко,
Чи маєш свого Києва?
– А мій Київ –
То хмара злоточола
І перлистий дощик.
–
Чи маєш свого Дніпра?
– А мій Дніпро
На сивім коні
Під золоті мости
В’їжджає.
– Веселко, Веселко,
Чи маєш свого Шевченка?
– А мій Шевченко
Сім небесних книг пише
Незгасним пером.
ДОЩИК
Випив суховій
Увесь нектар із квітки.
Заглянула бджілка в гості – нічим почастуватися.
А в пана дощу ворота дощаті.
– Пане дощ, пане дощ, вийдіть-но з хати.
– Нема батька вдома, а я – дощик.
– Ну, то вийди ти – треба квітці помогти.
– А я ліпше капусті за комір – ото сміху буде!
КРИНИЧКА
Сплю глибоко-глибоко.
А ще глибше – мати моя підземна.
Я їй про зорю розповідаю,
А вона – про корінь дуба.
Я їй – про хмаринку,
А вона студеним молоком
Мене поїть.
Я їй – про метелика,
А вона
З водяного царства
Русалку приводить.
А оце весняна калина
Не хоче забрати з мене
Свою подобу.
Тільки сонце п’є та п’є
Калинову воду
Через золоті соломинки.