Бий бика, що не дає молока. Твоїм би медом та нас по губах. Не біда, що зайшла в двір, а біда, що не виженеш. Буває, солодко з’їси, а гірким відригується. Не все котові Масниця, прийде й Великий піст.
Скільки, кобило, не скакай, а в хомуті прийдеться буть. Дивиться вподовж, а живе впоперек. Вхопив шилом патоки. Ваші грають, а наші ридають.
Пропав карбованець ні за копійку. Чим чорт не шуткує. На дурного вся надія, а він взяв та й порозумнішав.
Кому крутиться, тому й мелеться. Було б болото, а чорти будуть. Аби шия, ярмо буде. Трава лопух, а від
У всякої Федорки свої одговорки. До пива їсться, а до слова мовиться. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Перше ти мене повози, а потім я на тобі покатаюсь. Ні дать, ні взять, ні покинуть.
Мітить у п’яти, а попада в ніс. Таки вдалось свині на неботлянуть. Чорного кобеля не вимиєш добіла.
Не любо – не слухай, а брехать не мішай. Їдять та мажуть, а нам не кажуть. Ласкаве слово лучче карбованця. Бить – не б’є, а тільки острашку дає.
Кажи сміло, від чого в пупі заболіло. Що сам бачив, те й тобі розказав. Була під вінцем – і діло з кінцем.
Нащо
Краще бути молотком, ніж наковальнею. У нашого командира – ні капелюха, ні мундира. На гривеник покупки, а на карбованець крику. І злодія не було, а батька вкрадено. Так то так, та з хати як.
Перемелеться – борошно буде. Був би ліс, а сокира буде. Жили ж старі дурні – поживуть і молоді.
Засохне, як на собаці. Нем’яте тіло попало в діло. Хоч він і свиня, а все-таки чоловік.
За морем тепліш, а в нас веселіш. Наша сестра із вашого брата. Не до поросят свині, коли саму смалять.
Понімає, як свиня в апельсинах. Хто, як знає, так і тачає. Через край пила й п’яна не була. Зачепився за пень та й простояв цілий день. Усе готово, тільки хомут надіть.
Недавно осліп, а нічого не бачить. Тільки що помер, а вже й неживий. Чудеса в решеті: дірок багато, а вилізти нікуди. І дурень кашу зварить: було б пшоно та вода. Не святі ж горшки ліплять.
Найшов чорт калатало, та й сам йому не рад. Вимила ложки, та вилила в борщ. Гарна мама, та не наша.
Купи та й лупи. Кому, як угодно, а ми – як знаєм. Хто чим відає, той так і обідає. Ніхто не відає, як хто обідає. По своєму ліжку простягай і ніжку.
Сухарі й варені їсти можна. На голові чиряк, а він на ногу шкутильга. Якби з вашої руки та куль муки. У нас так ведеться, що хата віником мететься. Діло не в особі, а що є в торбі.
Нам тільки хліба дай, а розжуєм самі. Передні колеса коняка везе, а задні самі котяться. Бараняча шапка на баранячій голові.
Як часто за шапку береться, так не скоро піде. Чим би дитина не бавилась – аби не плакала. Живемо часом із квасом, а порою з водою.
Нема хліба – їж пироги. Жартуй, та знай міру.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)