УРОК 61
Тема. Поєднання реального з уявним, стилістичні прийоми творення химерного світу в повісті В. Дрозда “Ирій”.
Мета: удосконалювати вміння визначати ознаки “химерної прози”, проводити спостереження над художнім текстом; розвивати навички визначення художніх засобів та їхньої ролі у повісті; виховувати почуття гумору, прагнення до самовиховання.
Обладнання: відеозапис пісні “Світлиця” у виконанні В. Зінкевича; фрази з повісті “Ирій”; картина Олександра Кулакова і Наталі Папірної “Дерево життя”.
Хід
І. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.
1. Перегляд відеозапису пісні “Світлиця” у виконанні В. Зінкевича.
2. Слово вчителя.
– Де б не проживала людина, куди б не закинула її доля, але отой “солодкий і коханий дим” рідного краю має завжди бути присутнім, бо все в житті починається з домівки, з батька-матері. Ніжні слова пісні оспівують батьківську оселю, де проходять найкращі дні життя, де батьки навчали розуму своїх дітей змалечку, щоб вони були добрими не тільки до людей, але й до природи, були обережними в житті.
3. Перевірка домашнього завдання.
(Заслуховування
II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. Практикум з теорії літератури.
– Що означає грецьке слово “химерний”?
(Вигаданий, фантастичний, неправдоподібний, дивовижний).
– Як ви розумієте зміст літературознавчого поняття “химерна” повість? Чому повість В. Дрозда “Ирій” відносять до “химерних”?
2. Евристична бесіда.
– Чи повість “Ирій” можна назвати казкою? (Ні, бо йдеться про цілком реалістичні, переважно біографічні, а не казкові події, тільки погляд оповідача на все, що відбувається, філософсько-фантастичний.)
– Поясніть на прикладі повісті “Ирій” зміст поняття “філософсько – фантастична”.
(Цілком реалістичним є прагнення Михайла вирватися з глухого села у великий світ, який уособлює місто, але самою його назвою цього світу – Ирій – автор підкреслює романтику незвіданого.)
– Чому ми не сприймаємо прочитане як брехню чи відвертий глум автора над довірливими читачами?
(Митець веде мову про звичні речі, які в його інтерпретації перетворюються на диво. Тобто, реалізм у “химерній” повісті вдало поєднується з умовністю.)
3. Проблемне питання.
– Чи вважаєте ви, що В. Дрозд щедро й талановито використовує небилицю як основний спосіб створення смішного?
(Учні відповідають методом ПРЕС:
1. Я вважаю, що…
2. Тому що…
3. Наприклад…
4. Отже…)
4. Пізнавальне завдання.
(На дошці записано фрази. Учні повинні вилучити зайву фразу і пояснити свій вибір.
“Зелена корова Манька”, “а в бандеролі, загорнена в газетний папір, – корова Манька”, “мати корову в полі віднесла в череду”, “Манька по черево загрузла в багні”.)
5. Робота в групах.
(Вчитель ділить учнів на 3 групи. Кожна група опрацьовує один із розділів повісті, виписуючи цитати, в яких реальне поєднується з уявним, засоби іронії, гротеску, театральності – із елементами фольклорної, міфологічної поетики.)
6. Звіти представників груп.
(Учні зачитують цитати; трактування згідно з українською міфологією поняття “вирій” (див. урок 59).
7. Творче завдання.
– Спробуйте скласти в стилі “химерної” прози невеличкий розділ про перший день перебування Михайла Решета в місті.
8. Робота з картиною О. Кулакова і Н. Папірної “Дерево життя”.
– Які художні деталі всебічно розкривають назву полотна “Дерево життя”?
– Які образи-символи на ньому ви бачите?
– Чи можна сказати, що картина “Дерево життя” виконана в такому ж “химерному” стилі, як і повість “Ирій”? Аргументуйте свою думку.
9. Рефлексія.
(Учні передають свій стан і настрій від уроку дієсловами теперішнього або майбутнього часу.)
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Прочитайте оповідання В. Дрозда “Білий кінь Шептало”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)