Сехисмундо – це герой драми відомого іспанського драматурга Педро Кальдерона “Життя – це сон”, яка була написана наприкінці двадцятих років XVII століття. За сюжетом драми королю Польщі Басиліо стає відомо з пророцтв, що його син стане жахливим тираном. Щоб врятувати своє королівство від такого володаря, він оголошує, що хлопчик народився мертвим, а сам заточує принца в гірській вежі.
Після того, як Сехисмундо подорослішав, король надає розпорядження перевести принца до королівського двору. Так він намагається перевірити, чи правдиві
Народу це не подобається, підіймається повстання, під час якого Сехисмундо визволяють і роблять спочатку ватажком повстанців, а потім і повноправним королем.
Але на цей раз його не цікавлять цінності і розваги, адже у Сехисмундо був час поміркувати та виділити для себе істинні та фальшиві
Знаходячись у вежі, Сехисмундо намагається зрозуміти, що ж у житті помилкове і ілюзорне, а що, дійсно, є справжнім. Саме ці роздуми багато в чому його міняють. А перший монолог Сехисмундо “О, я нещасний, горе мені!” дуже нагадує монологи іншого відомого персонажу – героя трагедії В. Шекспіра “Гамлет”.
Сехисмундо часто порівнюють с Гамлетом, і це не випадково. І у Кальдерона, і у Шекспіра виведені схожі герої, дії яких спираються на їхні думки. Обидва принца, і Сехисмундо, і Гамлет, стикаються з трагічним станом оточуючого світу, з ворожою долею та інтригами близьких людей, обидва героя болісно сприймають неволю у своїх діях та вчинках. Але Сехисмундо вважає, що найнебезпечніше зло криється в нас самих, в той час, як Гамлет впевнений, що найбільше зло панує в навколишньому світі.
Сехисмундо приходить к висновку, що для того, щоб стати справедливим володарем країни, насамперед, треба навчитися володарювати над собою.
Будучи лютим бунтарем проти неволі, долаючи в собі свавілля егоїзму, він усвідомлює, що свободу неможливо відділяти від строгих зобов’язань і що вирішальним кроком до справедливості є здатність людини бути справедливою і великодушною з оточуючими. Нажаль, Гамлету не вдається зробити такі висновки і він до кінця залишається у пошуку істини.
Про становлення нового Сехисмундо ми дізнаємось з прекрасних поетичних монологів, які відкривають душу цього героя. І якщо робити порівняння між Гамлетом і Сехисмундо, то нам ближче знайомий образ польського принца, ніж датського нащадка престолу, бо він все ж таки спромігся перебороти себе і знайти вірний життєвий шлях.