Порівняльна характеристика Остапа та Андрія (за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба”)

Остап і Андрій – сини головного героя повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”. Вони майже однолітки, молоді, дужі хлопці. Навчалися у Київській академії.

Остап ледь не з дитинства мріяв про Запорізьку Січ, кілька разів кидав навчання, і тільки погроза батька зробити його монахом на двадцять літ примусила його зробитися сумлінним учнем. За вдачею він був суворим, не прощав образ. Батькові на його глузування сказав: “За образу не подивлюся і не зважу ні на кого”.

Андрій вчився легко, був мрійником, цінував красу, не був байдужим до жінок.

Ніжнішим він був і до матері. Одного разу хлопець познайомився з прекрасною полячкою, хоч і одержав за це тумаків від її челяді.

Коли Тарас Бульба привіз своїх синів на Запорізьку Січ, “швидко обоє молодих козаків стали на добрім рахунку в козаків. … Жваво і влучно стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти течії – справа, за яку новачок приймався урочисто в козацькі кола”.

Почався визвольний похід проти утисків пансько-шляхетської Польщі. “За один місяць змужніли й зовсім переродилися пташенята, що тільки-но оперилися, і стали чоловіками. Риси обличчя їх, у котрих до цього часу була видна якась

юнацька м’якість, стали тепер грізними і сильними. А старому Тарасу любо було бачити, як обоє синів його були одними з перших”.

Остапу ніби на роду був написаний шлях битв і подвигів. Він був хоробрим, розважливим і холоднокровним воїном, через це його як і мріяв батько, у битві під Дубно обрали курінним. Загинув мужній воїн, як герой, не промовивши й слова під тортурами ворогів.

Андрій спочатку теж “увесь поринув у чарівну музику куль і мечів”. Він не вмів розраховувати й обдумувати в бою, летів напролом і часто творив чудеса військової майстерності. Та доля звела його знову з колишньою коханою полячкою, яка опинилася в осадному місті. Краса дівчини так полонила його, що він забув про все – і про батька, і про присягу, і про вітчизну.

Це його й погубило. Андрій виступив у бою на боці поляків, проти своїх козаків-товаришів, і був покараний. Батько власноручно убив його за зраду, не дозволивши братові навіть поховати його по-християнськи.

Так безглуздо загинула молода сила, козацький цвіт.

Були сини одного батька, та не одного характеру й не однакової долі. Тому й загинули – один патріотом, героєм на славу вітчизні, а другий – зрадником на власне безчестя й горе батька.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Порівняльна характеристика Остапа та Андрія (за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба”)