Яскраво змальовані в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” жіночі образи, зокрема образи Мотрі та Явдохи.
Мотря – бідна трудівниця. У словах: “Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужнюю вдовою”, – уся її нелегка доля. Вийшла заміж, щоб мати хоча б притулок. Явдоха ще в ранньому віці призвичаїлася до крадіжок, до торгівлі своїм тілом.
Одруження з розбійником Максимом зробило її багачкою.
Мотря – чесна і справедлива. Вона намагається не допустити сина до слизької
Мораль соціального дна увійшла в її кров і плоть. Вона зневажливо ставиться до тих, хто чесно працює. На оглядинах їй дуже не сподобалась і Чіпчина хата, низька та тісна, і Мотря, стара, згорблена жінка, висушена гіркою нуждою та лихом.
Все це розкопирсало “хижу, падку на розкіш та на прибуток натуру Явдошину”.
Поняття честі для неї не існувало.
Цих зовсім різних жінок з протилежними поглядами на життя об’єднувала любов до дітей. Мотря – любляча мати: “… не дай боже, занедужає Чіпка, – Мотря сама не своя. Цілу ніч очей не заплющить: сидить над ним, плаче, молиться… “. Народження Галі зразу все переломило в житті Явдохи: “Гулянки одлетіли; жарти – теж: виступили наперед клопоти… “.
Вона бажала дочку виростити в багатстві та розкоші. Цього ж бажала і Мотря. Але Мотря тяжко працює з раннього ранку до пізньої ночі, щоб забезпечити сина, а Явдоха прийнялася за діло молодих літ – за крадіжку.
В образі Мотрі автор показав життя бідного селянства, його мрії та прагнення, а образом Явдохи утверджував, що мораль злодіїв-розбійників і багатіїв – однакова.