Суть дискусії: в тому, що вперше було акцентовано увагу на нормах УЛМ, а саме на нормах наукової і публіцистичної мови. Власне, дискусія присвячена нормам УЛМ. Учасники дискусії: Б. Грінченко, А. Кримський, М. Грушевський, Н.-Левицький, М. Сумцов.
Почав дискусію Н.-Лев. на прикінці 90-х рр у статті “Сьогочасна часопис на Мова на Україні”(1907), в якій говорив про “кулішівку” як про найдосконалішу мову. Також виступав за стихійне нормування мови. Говорив про пуризм(це чистота мови, вилучення іншомовних слів).
Вважав, що мові нічого не треба
Значення дискусії: мала “+” вплив для вироблення норм і поглядів на ці норми, що були створені мовознавцями в ці роки. Учасники цієї дискусії на Сході і Заході відзначали необхідність кодифікування єдиних норм. М. Грушевський був проти свідомої кодифікаці Ці здобутки у 20-х рр. були успадковані іншими мовознавцями. Період
Вона відіграла “+” роль: у/м почала вжив-сь в усіх сферах суспільно-політичної діяльності; стала мовою законодавства, науки, освіти, частково армії; було підготовлено багато питань, особливо лексикографічних(стосовно термінології).Ю. Шевельов глибоко проаналізував цей період. Це була політика зверху, а не з низу. Вона мала подвійний характер. Умови-контроль.
1933р 20ст. – 80рр 20ст.: у листопаді 1933р – об’єднаний пленум КПУ. Це формальний кінець українізації. Активізувався процес лексикографічної роботи в Україні тільки в к.50-60рр., але вже в інших умовах під впливом рос мови. В 60-ті рр. мовну політику визначала така теорія: “Злиття націй та їхніх мов”- це асимілятивна політика, яка закликала асимілювати укр. мову.
В цей період основна тенденція розвитку мовного процесу орієнтована на рос мову. Найпродуктивніший спосіб творення укр. слів калькування з рос мови.
Критерієм відповідності мовних одиниць в р/м вваж-ся статистичний(тобто за кількістю вживання), а в у/м критерій відповідності слова і системі рос мови. Так, на поч. 20ст Укр. стала незалежною державою. З цього часу закінчився процес русифікації, який нав’язувався протягом багатьох століть.
Тепер було встановлено українську ідентичність мовних одиниць, вилучення з у/м слів, які з’явилися під впливом р/м і які дублювали питомі мовні одиниці. Змінилися теоретичні засади розвитку у\м, насамперед процеси торкнулися термінології. До мовного нормування існувала теорія злиття націй та їх мов. Це вважалося критеріями нормативності.
З 90-х рр. змінилися теоретичні засади розвитку у/м. Критеріями нормативності мовн одиниць вважають: 1)системний критерій(мовна одиниця не має відповідати нормам у/м), 2)нац-ий(з 2-х мовних одиниць перевага надається питомому терміну, а не чужомовному).Н-д: фактор/чинник, екзамен/іспит, відсоток/процент. З поч..
90-х рр. у нормування повернулися ті засади, які запропонували лексикографи 20-30-х рр. Отже, головна проблема нормування – усунення русифікованих одиниць, що веде за собою змінення синонімічних рядів, збіднення лексичних варіантів. Також проблемою була велика кількість англ. Слів, які почали входити в укр. мову(особливо це стос мови комп’ютерних технологій). До кінці процес дерусифікації у\м не проведений, а вже треба очистити мову від англ.
Слів. Так з’явилась наука ” Екологія мови”, адже мову, як і природу, потрібно оберігати від забруднення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)