Поетизація в драмі Шиллера боротьби за національну незалежність

У центрі драми Шиллера Вільгельм Телль – образ, взятий із легенди, якому автор надав психологічно складного характеру Телль – людина проста і ми-ролюбива, він навіть відмовляються прийти на зібрання на Рютлі. Зіткнувшись із самоуправством Геслера, він переживає напружену внутрішню боротьбу. Героїчний вчинок Вільгельма Телля, здійснений після сумнівів і тривог, приводить його до виправдання своїх дій.

Своїм життям Шиллер довів, що людина може і має формувати себе, виховувати в собі найкращі людські якості. Шиллер попри всі життєві

негаразди зумів стати вільним і вільно творив. Його ім’я уславили чудові елегії та балади, історичні драми.

Літературна спадщина Шиллера та його праці з теорії естетики не втратили своєї цінності й для сучасного читача.

Переломним у характері Телля став епізод з капелюхом, який повісив на жердині австрійський намісник Геслер і примусив всіх кланятися йому, наче це не капелюх, а сам ландфохт. Вільгельм Телль із сином навмисно пройшов повз стовп із капелюхом і не вклонився йому. Він був схоплений і представлений перед судом Геслера. Вільгельм Телль через примху Геслера мусив показати своє мистецтво у стрільбі

– вцілити в яблуко на голові сина.

Якщо ж промахнеться, той розпрощається із життям. У піснях і оповідях німецьких народів мотив про майстерного стрільця грає важливу роль. Вже у “Пісні Едди” (VІ ст.) з’являється оповідь про майстерного стрільця Ейгиле.

На вимогу шведського короля Нідунга (тобто заздрісного) Ейгиль збиває стрілою яблуко, покладене на голові його трирічного сина, причому говорить королю, що дві інші стріли пронизали б його, якби син був убитий.

Оповідь про майстерного стрільця неодноразово згадується в норвезькій історії. У датського письменника XІІ в. Саксона Граматики розповідається про короля Гаральда, який викликав своєю жорстокістю народне обурення і був убитий спритним стрільцем. Спогади про національного героя-стрільця на ім’я Телль поширені в Естонії і Фінляндії.

Ести, карели і фіни указують на каміньТелля, гробницю Телля, руїни його замку. Існує цілий ряд оповідей про майстерного стрільця у народів, що населяють Угорщину, Буковину і Трансільванію.

Відома стародавня оповідь про Камбізе, переданаТеродо-том: Камбіз стріляє в сина свого придворного і вражає його в серце. Іншаоповідь про критянина Алкопе, який збив з голови свого сина змію, не зачепивши дитини.

В Україні був створений переказ, що увійшов до фамільної історії Ханенків: Данило Ханенко збив кулею головний убір красивої козачки і одружився з нею. Оповіді про майстерного стрільця містять в собі, мабуть, деякі міфологічні риси, що дало привід німецьким ученим шукати основне їхнє джерело в міфології – іншими словами, бачити в них один з незліченних алегоричних виразів боротьби зими з літом з остаточною перемогою останнього.

Телль впорався із страшним завданням, яке поставив перед ним Геслер. На запитання Геслера, для чого він узяв дві стріли, Телль сміливо відповідає, що друга була приготовлена для Геслера на той випадок, коли б він випадково влучив би в сина. Постріл Вільгельма Телля став сигналом до народного руху, який призвів до повного звільнення країни від австрійських загарбників.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Поетизація в драмі Шиллера боротьби за національну незалежність