Ліни Костенко – це непереставна робота думки в прагненні осягнути вічність і безкінечність, це болісне намагання серця вмістити в себе любов і ненависть, ніжність і нещадність, це протест – може, і зарані приречений на поразку. Поезія Ліни Костенко – це сплав інтелекту і темпераменту. Лише вона вміє відкривати зовсім несподівані ситуації. Наприклад, вірш про Прометея. їх написано у світовій літературі тисячі, і всі вони зводяться до виразів вдячності Прометею, захоплення його мужністю.
Такий вірш є і в Ліни Костенко: “О Прометею!
Є вірші у Ліни Костенко про мистецтво, про його значення і роль у духовному житті людини. Творчість не снує без уміння вдивлятися у навколишній світ, і той наш предок, який уперше побачив у валуні подобу ведмедя і намалював йому рану, був засновником живопису. Звідси і пішло мистецтво.
Тільки незрозуміло, для чого воно людям, якщо від нього самі страждання. З одного
Взискуй сказать поблідлими вустами Хоч кілька людям необхідних слів.