Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – І варіант ІВАН ФРАНКО

10 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

І варіант

Мандрівним філософом звикли називати Григорія Сковороду, Великим Кобзарем і духовним світочем Тараса Шевченка, співачкою “досвітніх огнів”, дочкою Прометея ввійшла в українську літературу Леся Українка, Вічним революціонером “зарекомендував” себе Іван Франко.

У творчості Івана Франко образ вічного революціонера є наскрізним. Вже його друга поетична книга “З вершин і низин” засвідчила, що в літературу прийшов поет-громадянин, життя якого пройде під знаком любові

до рідного народу, який своєю творчістю вів до щастя поет-пророк.

Образ вічного революціонера з’являється у вірші”Гімн”. Вже назва поезії говорить про ідею твору, адже гімн за походженням є релігійною піснею, що мала возвеличувати волю, братерство, гуманізм; пізніше гімн став атрибутом держави. Отже, і відбиває вірш визвольні настрої поневоленого народу.

В образі вічного революціонера втілено ідею волелюбності, цей образ символізує непримиренного борця за щастя народу.

Твір починається емоційним вибухом, що розкриває всю сутність цього образу, його ідейне навантаження.

Вічний революціонер

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю.

Цей дух сильний і стрімкий, його ніщо не може зупинити: “ні попівськії тортури, ні тюремні царські муки, ані війська муштровані, ні гармати лаштовані”, ніщо не може перебороти народне прагнення, жадання волі і рівності, бажання ствердження на землі правди і справедливості. Пригноблений, скривджений народ не хоче миритися з неволею, і, чуючи “сильне” слово вічного революціонера, радо йде за ним. Слово духа знаходить відгук, де мучиться народ, де мріють про волю і кращу долю. Тому і розходиться голос Духа скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

Слово вічного революціонера має надзвичайну силу, бо де тільки воно “роздасться, щезнуть сльози, сум, нещастя”. Голос духа дає людям наснагу, породжує в них силу й завзяття, готовність вступити в боротьбу з гнобителями, щоб добути “хоч синам, як не собі, кращу долю”. Образ вічного революціонера несе в собі ідею великих перетворень, після яких будуть панувати “дух, наука, думка, воля”. Вічністю революціонер протистоїть пітьмі, він бореться з нею, поспішаючи “туди, де дніє”. В поезії втілено ідею перемоги добра над злом, правди над неправдою.

Правда сильніша, тому і “розвалилась зла руїна”, тому і не зможе ніщо зупинити вічного революціонера, побороти його дух, згасити “розвидняющийся день”-символ нового щасливого життя.

Перемогу добра і справедливості пророкує в своїй поезії Іван Франко, зауважуючи, що прийти в нове життя народ зможе тільки тоді, коли піде за праведним словом вічного революціонера.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – І варіант ІВАН ФРАНКО