Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля.
Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні. Сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс.
Незабаром дерева втратять своє пишне оздоблення й відкриють свої віти
Біля покритого мохами порохнявого пенька вишикувалися в ряд стрункі опеньки. Тут їх сила-силенна, і всі так і просяться в кошик. Трава пожовкла й нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів.
Вони летять на південь і сумно курличуть, нагадуючи востаннє, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу заглядає світлий сум, і ми сумуємо й думаємо про сенс життя й своєму
Літній день (твір-опис). Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів пробуджується природа: весело щебечуть птахи, листя розвертає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурахи, жучки. Плоди покриваються рум’янцем від зіткнення з теплими й ласкавими променями. І трави, живляться земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця. До середини дня сонце зависає в зеніті, повітря розжарюється, тому краще грати в тіні або ж купатися у водоймі.
До вечора жару спадає. Сонечко утомилося й іде, поступається місцем ранньому місяцю. Вони якийсь час видні на небі одночасно. Потім до місяця поступово приєднуються перші зірки, небо стає темніше, глибше.
Легкий вітерець заколисує листя до завтрашнього світанку, птахи й денні метелики, жучки й мурахи ховаються, а на зміну їм вилітають нічні метелики й комарі.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)