У сім’ї Дарлінгом троє дітей-погодків. Старша – Венді, потім йде Джон, а потім Майкл. У них незвичайна няня – велика чорна собака-водолаз на ім’я Нена. Одного разу увечері, зайшовши в спальню до вже лежали в ліжках дітям, місіс Дарлінг бачить, як у віконце влітає хлопчик, а слідом за ним – дивне сяюче плямка.
Від здивування вона скрикує, на крик вдається Нена. Хлопчику вдається випурхнути у вікно, але в зубах Нени залишається його тінь! Місіс Дарлінг згортає її і кладе в шухляду шафи.
Через кілька днів місіс і містер Дарлінг збираються
Слідом за нею з’являється Пітер Пен. За знаком Дінь-Дінь (фея не вміє говорити, вона видає мелодійний дзвін) Пітер виявляє тінь і пробує прикріпити її назад, але нічого не виходить. Пітер починає плакати, і його ридання будять Венді.
Дізнавшись, у чому справа, Венді пришиває тінь до п’ят Пітера. Це трошки боляче, але він терпить. Відчувши
Він живе на острові Нетінебудет разом з втраченими хлопчиськами (“коли дитина вивалюється з колясочки, він відправляється в країну Нетінебудет”). Заодно з’ясовується дещо щодо фей: виявляється, феї з’являються на світ з дитячого сміху і у кожної дитини є своя фея. Але варто тільки кому-небудь подумати “дурниці, на світі немає ніяких фей” – і фея гине.
Дізнавшись, що Венді вміє розповідати казки, Пітер кличе Венді на острів (“я тебе навчу літати, і ми полетимо разом”), щоб вона розповідала казки і була мамою всіх втрачених хлопчаків. Венді коливається, але все ж таки погоджується. Разом з нею летять Джон і Майкл.
Мешканці острова готуються до зустрічі з Пітером. Хлопчаки розшукують місце, де приземлиться Пітер. Пірати на чолі з капітаном Джезу Крюком розшукують хлопчаків, червоношкірі (їх вождь – Велика Маленька Пантера) розшукують піратів, а дикі звірі розшукують червоношкірих, щоб їх з’їсти.
Попереджаючи приліт Венді, з’являється фея Дінь-Дінь. Вона (з ревнощів!) від імені Пітера наказує хлопчакам застрелити Венді з лука. У них немає підстав сумніватися, і один з них стріляє. Венді падає на землю і лежить як мертва.
Але вона не померла, її врятував що висів на шиї жолудь, подарунок Пітера Пена, – у нього-то і встромилася стріла. Але Венді дуже слабка, і всі хлопці, на чолі з підлетів Пітером, будують їй будинок, зводячи його просто навколо неї. Будиночок виходить гарненька.
Венді всерйоз займається своїми обов’язками: вона готує, пере, штопає і, звичайно ж, розповідає казки.
Пірати не залишають хлопчаків у спокої. Капітан Крюк – його звуть так з тих пір, як Пітер відсік йому руку, замість якої довелося приладнати залізний гак, – не може пробачити цього Пітеру, тим більше що руку проковтнув крокодил, якого вона настільки припала до смаку, що він невпинно полює на Крюка, добре ще, що його можна почути по цокання наручного годинника капітана, які не перестали ходити у крокодилячих череві. У голову капітану приходить ідея спекти на погибель хлопчакам отруєний торт, але йому не вдається нічого добитися таким чином – Венді не дозволяє їм їсти солодке, і торт благополучно черствіє на галявині, поки сам капітан не спотикається об нього в темряві і не падає додолу.
Одного разу пірати хочуть прив’язати до скелі в лагуні індіанську принцесу Барсову Лілію, щоб її затопило припливом. Пітеру Пену вдається обдурити піратів, наказавши їм (голосом капітана Гака) відпустити її. Потім Пітеру доводиться битися з Крюком, і той ранить його.
Пітера рятує птах Ні.
Якось увечері Венді розповідає хлопчакам їх улюблену казку – про те, як жили-були на світі один джентльмен і одна леді, у яких колись діти відлетіли на острів Нетінебудет. І як вони завжди тримали вікно відкритим, щоб діти могли прилетіти додому.
Пітер заперечує Венді: він теж так раніше думав про матерів і тому не поспішав повертатися. А коли прилетів, вікно було закрито, а в його ліжку спав інший хлопчик.
Тут Джон і Майкл, брати Венді, розуміють, що треба поквапитися додому. Венді кличе з собою й решту хлопчаків, впевнена, що її батьки неодмінно усиновлять і їх. Погоджуються всі, крім Пітера Пена, який не хоче ставати великим.
Пітер просить індіанців проводити Венді і хлопчиків, але тут знову втручаються пірати. Їм вдається нечесними шляхами розбити індіанців і взяти в полон Венді і хлопчиків. Пітер дізнається про це від Дінь-Дінь і поспішає на поміч. Відбувається вирішальний бій між Пітером Пеном і капітаном Крюком. Пірати переможені.
Хлопчики та Венді летять додому.
А в цей час у Лондоні місіс і містер Дарлінг продовжують чекати дітей і ніколи не закривають вікна дитячої. А містер Дарлінг ніяк не може собі пробачити, що вигнав у той страшний вечір Нену з дому і посадив її на ланцюг. Тому він присягнувся до повернення дітей жити в собачій будці, його в ній відвозять на роботу і привозять з роботи. Місіс Дарлінг сідає за піаніно і починає грати.
У цей час прилітають Пітер і Дінь-Дінь. Вони закривають вікно, щоб Венді вирішила, що мама більше не чекає її і не любить, і повернулася б з Пітером на острів. Але в звуках музики чується велика печаль, і Пітер знову відкриває вікно. Венді, Джон і Майкл влітають у вікно і забираються в свої ліжка. Мати виявляє їх, кличе батька, і Нена теж вбігає в кімнату.
Усі щасливі. А мальчіікі чекають внизу, поки Венді розповість про них батькам. Дорахувавши до п’яти тисяч, вони входять в будинок і вишиковуються перед місіс Дарлінг.
Звичайно ж, і місіс, і містер Дарлінг вирішили усиновити їх! Пітер знову летить на острів. Він обіцяє Венді прилетіти на наступний рік, але забуває про це.
А коли Пітер знову з’являється, Венді вже заміжня і в неї є маленька дочка Джейн.
Не помітивши змін, Пітер кличе з собою Венді, але та, зітхнувши відмовляється, тому що вона вже доросла. Венді виходить з кімнати, щоб заспокоїтися, а Пітер Пен сидить на підлозі і плаче. Його ридання будять Джейн.
І все повторюється знову.
Коли Джейн виростає, у неї народжується донька Маргарет, і ось вже Маргарет відлітає з Пітером Пеном на острів Нетінебудет… І так буде продовжуватися до тих пір, поки діти не перестануть бути такими веселими, нерозуміючими і безсердечними.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)