Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного.
Потім у поводженні ДО.
Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, і саме вона першої задирає Брюнхильду. Суперечка про те, чий чоловік більше могутній владар, приводить до непередбачених наслідків.
З
У цей момент відбувається роздвоєння образа. Зовні К. покірна долі й своїм братам. Вона залишається
Внутрішньо ж вона сжигаема однією пристрастю, прагнучи будь-що-будь помститися своїм родичам за смерть чоловіка Втратившись чоловіка, К. втрачає й скарбу Нибелунгов, що стає ще однією спонукальною причиною мести. Образою пам’яті Зигфріда є й те, що вбивця привласнила його збрую. Якщо сварка із Брюнхильдой була результатом надмірної гордині ДО. , те, замишляючи помсту Хагену й Гунтеру, вона надходить як глибоко ображена жінка.
Розповідачі казок не виправдують К., але різнобічно мотивують її поводження